Вопросы наследования. Украина. ч.1



Юридичні тонкощі при спадкуванні за заповітом  (12.07.2007)


Моя сусідка живе одна. Чоловік помер 10 років тому (за життя він був господарем квартири). Дітей і близьких родичів у неї немає. Відтак як я їй допомогла, коли вона була тяжко хвора, вона склала на мене заповіт на свою квартиру.
Раптом з'явилися родичі її померлого чоловіка, які хочуть отримати квартиру як спадок від померлого. Як мені бути в цій ситуації, і кому згідно із законом і заповітом дістанеться квартира?

ВІДПОВІДЬ ЮРИСТА:

Родичі померлого чоловіка не мають на даний момент права на спадкування його майна. Якщо у них і було право на спадкування майна померлого (чи за заповітом, чи за законом), то вони повинні були це зробити ще десять років тому - після його смерті. Отже, після смерті спадкодавця родичі, що мали право на його спадщину, повинні були прийняти спадщину та оформити право власності на неї.

На той час спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, якщо він:

1) фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені вище дії мали бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (тобто смерті спадкодавця).

Якщо зазначені дії протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вчинені не були, то ніякі родичі права на спадщину вже не мають, звичайно, якщо вони не доведуть в судовому порядку, що причини пропуску строку для прийняття спадщини в них були поважні.

Щодо сусідки читачки. Вона може визначити в заповіті своїм спадкоємцем будь-яку особу, позбавивши при цьому права на спадщину навіть своїх найближчих родичів. І ніхто не може їй в цьому завадити, за виключенням осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, про що мова йтиме нижче.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті2. Отже, читачка матиме право на спадкування за заповітом будь-якого майна, яке належало спадкодавцю, в тому числі і квартири, якщо така квартира на момент смерті дійсно перебувала у власності спадкодавця.

Що таке заповіт

Заповітом згідно з законом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач у заповіті може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа своїх родичів (тобто спадкоємців за законом). У цьому разі особа, яку позбавлено спадщини, не може одержати право на спадкування.

Право на обов'язкову частку у спадщині

Заповідач не може повністю позбавити спадщини осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, а саме: своїх малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей, непрацездатну вдову (вдівця) та непрацездатних батьків.

Зазначені категорії спадкоємців, незалежно від того, що буде написано у заповіті, спадкують свою обов'язкову частку. Розмір обов'язкової частки становить половину тієї частки, яка належала б кожному з них у разі їх спадкування за законом.

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути і зменшений. Таке може відбуватися тільки за рішенням суду. При цьому суд бере до уваги відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, а також інші обставини, які мають істотне значення. Таким чином, будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку в спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Як має складатися заповіт

Законом встановлені чіткі вимоги до форми заповіту. Так, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може особисто підписати заповіт, він підписується за її дорученням і у її присутності іншою особою, що посвідчується нотаріусом.
Заповіт має бути обов'язково посвідчений нотаріусом. Якщо в населеному пункті немає нотаріуса, то заповіт посвідчується відповідною посадовою особою органу місцевого самоврядування5.

Наостанок хотів би зазначити, що заповідач має право в будь-який час скасувати або змінити посвідчений вже нотаріусом заповіт, обмеживши раніше призначеного спадкоємця у спадщині або зовсім позбавивши її.

Заповідач має також право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Скасування заповіту або внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто з обов'язковим нотаріальним посвідченням6.

Отже, враховуючи вищевикладене, наявність у когось заповіту ще не гарантує такій особі права власності на омріяну квартиру.


Що необхідно зробити спадкоємцю для оформлення права на спадщину  (14.11.2007)


Поясніть, будь ласка, про терміни, які відведено державному нотаріату на розгляд заяви про вступ до успадкування згідно із законом.

Минув уже рік від моменту смерті моєї мами, а нотаріат продовжує посилати письмові запити з метою виявлення можливих спадкоємців за заповітом. На спадщину, враховуючи низку обставин, претендую лише я.


Відповідь юриста:

Незалежно від того, за заповітом, чи за законом здійснюється спадкування, спадкоємець повинен спочатку прийняти спадщину, звісно, якщо така спадщина йому потрібна.

Прийняття спадщини

Для прийняття спадщини законом встановлено строк у шість місяців. Строк цей починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.

Якщо виникнення у спадкоємця права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, тоді строк для прийняття спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття її іншими спадкоємцями або відмови від її прийняття.

Отже, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до будь-якої нотаріальної контори (державної чи приватної) за місцем відкриття спадщини.

Щоправда, краще подавати заяву державному нотаріусу, оскільки свідоцтво про право на спадщину оформлюється тільки державними нотаріусами (про порядок видачі свідоцтва про право на спадщину йтиметься нижче).
Справжність підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини має бути посвідчена нотаріально. Подання заяв про прийняття спадщини або заяв про відмову від неї не особисто спадкоємцем, а його представником за довіреністю не допускається.

Неповнолітня особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, тобто до спливу шести років з дня смерті спадкодавця.

Спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем, автоматично вважається таким, що прийняв спадщину. Подавати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори такому спадкоємцю не потрібно.

Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу чи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець проживав разом із спадкодавцем безпосередньо перед його смертю.

Доказом може бути також: копія рішення суду, що набрало чинності, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Доказами можуть бути й інші документи, які підтверджують факт постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа та особа, цивільна дієздатність якої обмежена, також вважаються такими, що прийняли спадщину, за відсутності заяви від їх імені з боку їх представників про відмову від спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття (з дня смерті спадкодавця).

Оформлення права на спадщину

Право на спадщину оформлюється шляхом видачі відповідного свідоцтва. Свідоцтво про право на спадщину видається лише державними нотаріусами за умови, що спадкоємець належним чином прийняв спадщину.

Отже, спадкоємець має право звернутися до державного нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину.

Якщо у складі спадщини є нерухоме майно, то спадкоємець зобов'язаний звернутися до державного нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. У разі наявності кількох спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину, навіть щодо спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у жодному разі не позбавляє спадкоємця, який належним чином прийняв спадщину, права на неї.

Стосовно строку, протягом якого має бути видано свідоцтво про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Для оформлення нотаріусом свідоцтва про право на спадщину спадкоємець повинен подати письмову заяву. У разі спадкування за законом чи за заповітом дитиною, що була зачата за життя спадкодавця, але народжена після його смерті, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження такої дитини.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які належним чином прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
 Це означає, що й по спливу 10 років після прийняття спадщини, спадкоємець може звернутися до нотаріуса за оформленням свідоцтва про право на спадщину.

Які документи необхідні для оформлення свідоцтва про право на спадщину

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус повинен перевірити факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво. На  підтвердження зазначених обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

Так, факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; копії актових записів; записи в паспортах про другого з подружжя; копії рішень суду, що набрали чинності, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Факт перебування на утриманні непрацездатної чи неповнолітньої особи підтверджується відповідним рішенням суду, що набрало чинності.

Непрацездатність утриманця, пов'язана з віком, перевіряється за паспортом, свідоцтвом органу цивільного стану про народження; непрацездатність, пов'язана зі станом здоров'я, - за пенсійною книжкою або довідкою, виданою відповідним органом медико-соціальної експертизи.

Місце відкриття спадщини підтверджується наступними документами:

- свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця, якщо останнє постійне місце проживання і місце його смерті збігаються;

- довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про його постійне місце проживання;

- записом у будинковій книзі про постійне проживання спадкодавця, а якщо місце проживання померлого невідоме - документом (витягом з Реєстру прав власності тощо) про місцезнаходження нерухомого спадкового майна або його частини.

Якщо об'єктів нерухомого майна кілька й їх місцезнаходження різне, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного із об'єктів цього майна за вибором спадкоємців. За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу, витягом з реєстру прав власності на цінні папери тощо.

У разі відсутності у спадкоємців зазначених документів нотаріус вимагає копію рішення суду, що набрало чинності, про встановлення місця відкриття спадщини.

Таким чином, для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю необхідно звернутися до державного нотаріуса з відповідною письмовою заявою.

Без подання такої заяви та всіх необхідних документів у нотаріуса немає підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину, навіть у разі, якщо така спадщина була прийнята спадкоємцем належним чином.


=============================

Зразок заяви про прийняття спадщини за законом


В__________ державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що мешкає в м. Києві, вул.
________, буд. __,кв.__-
ЗАЯВА
29 квітня 2007 року помер мій батько – гр.___________________, що
мешкав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______
На день його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з :
- частини квартири №_____, що знаходиться за адресою: м. Київ,
вул. ____________, буд.____.
- земельної ділянки площею _________ га, яка розташована на
території с.___________, вул.__________, ___________ району,
________________області.
Вказане спадкове майно я приймаю.
Крім мене, спадкоємцем першої черги є дружина померлого -
_____________________________________________________________________
До зазначеної заяви додаю:
копію свідоцтва про смерть батька;
довідку про останнє місце проживання спадкодавця;
копію свідоцтва про моє народження.
Інші документи будуть подані додатково.
03 липня 2007 року
Підпис ___________


Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом

Київська державна нотаріальна контора
гр. ___________________, що мешкає
м. Києві, по вул. ________, буд. ____, кв. ______.
ЗАЯВА
06 травня 2007 року помер – гр. _________________________, що мешкав в м. Києві по вул. ________________, буд. ____, кв. _____.
На день його смерті залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт на моє ім¢я, посвідчений 18 вересня 1998 року
_______________, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № ________.
Спадкове майно складається з :
- квартири за № ____( прописом ) у будинку № ____ ( прописом ),
що знаходиться по вул. _______________, 1/2 якої належала
померлому особисто та 1/2 частини якої належала померлій 08
квітня 2001 року __________________, спадкоємцем якої був її
чоловік __________________, який фактично прийняв спадщину,
але юридично не оформив своїх спадкових прав.
Вказане майно я приймаю.
Спадкоємцем, передбаченим ст. 1241 ЦК України є дружина померлого -
________________________________________________.
До зазначеної заяви додаю :
  1. копію свідоцтва про смерть гр.;
  2. оригінал заповіту;
  3. довідку про останнє місце проживання спадкодавця.
Інші документи будуть подані додатково.
29 червня 2007 року
Підпис __________




Зразок заяви про прийняття спадщини за законом
В__________Київську державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що мешкає в м. Києві, вул. ________, буд. __,кв.__-
ЗАЯВА
29 квітня 2007 року помер мій батько – гр.___________________, що
мешкав за адресою: м. Київ, вул.____________ , буд.____, кв.______
На день його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з :
- частини квартири №_____, що знаходиться за адресою: м. Київ,
вул. ____________, буд.____.
- земельної ділянки площею _________ га, яка розташована на
території с.___________, вул.__________, ___________ району,
________________області.
Вказане спадкове майно я приймаю.
Крім мене, спадкоємцем першої черги є дружина померлого -
_____________________________________________________________________
До зазначеної заяви додаю:
  1. копію свідоцтва про смерть батька;
  2. довідку про останнє місце проживання спадкодавця;
  3. копію свідоцтва про моє народження.
Інші документи будуть подані додатково.
03 липня 2007 року
Підпис ___________

Комментариев нет:

Отправить комментарий


Карма