Что Украина имеет с сельского хозяйства? Кто наживается?


Українці - жертви міфів.Ось один із них: село - наше всьо.

Сакральне відношення до хлібу, на яке я й сам страждаю (ніколи не викину ані шматку), це його різновид.

Цей міф має практичне і декому дуже вигідне втілення: село треба "підтримувати".
Бажано просто грошима, але на крайній випадок можна задовільнитися різними пільгами:  ціновими та податковими.

А що ж маємо насправді?

Маємо вже чи не 10 років затверджений порядок формування нормативно-грошової оцінки землі (річний врожай помножити на ціну зерна помножити на 33 роки), і маємо справжню оцінку, де гектар сільгоспугідь по Україні коштує від 25 до 40 тисяч грн.

Що відповідає за логікою порядку формування бросовим непродуктивним землям, на яких прийнято вважати, що виростає 2,6 центнера збіжжя (що при ціні 400 грн за ц, і даватиме близько 30 тисяч грн оціночну вартість).

За цими оцінками стоять підписи і печатки десятків поважних сертифікованих оцінювачів. І перебити - неможливо.
Хай спробує хтось зробити реальну НГО, навіть припустимо, його не закопають живцем. Але всі орендарі з переоціненої приблизно в 10-15 разів відносно решти, території, негайно повтікають.
А що ця оцінка їм так потрібна? Ще б пак, це ж база для визначення орендної плати за угіддя комунальної власності та суми єдиного податку четвертої групи.

А тепер беремо калькулятор: фермер обробляє власний пай (5 га) і додатково орендує у інших власників ще 95 га. НГО цих земель - 30000 грн/га
Врожай хай буде поганенький за сучасними вимогами, 30 ц/га.
Ну і ціна оптового продажу 400 грн/ц.

Відтак, річний обсяг реалізації цим фермером складе (95га+5га)*30ц/га*400 грн/ц=1 200 000 грн.

Звісно, він нестиме чималі витрати - і виробничі, і орендну плату. Але ж інші окрім сільськогосподарських, виробники, теж несуть витрати. І всі платять податки.

Скільки ж заплатить наш фермер? (95га+5га)*30000грн/га*0,81%=24 300 грн.
Або 2% від обсягу реалізації.

Це найменше навантаження з усіх можливих в усх інших галузях. Далі цей фермер продасть врожай за готівку зернотрейдеру (агрокорпорації), і та (платник ПДВ) його експортуватиме. Видаючи за самостійно вирощений. І претендуючи на повернення двох-двох з половиною сотень тисяч гривень "сплаченого "постачальникам" ПДВ".

Як мережеві постачальники, наприклад, пального ,легко і дешево можуть виписати документи на безтоварну операцію всім бажаючим, думаю пояснювати не треба.

Пройдіться ще раз ланцюжком, і визначити, де тут користь суспільству.

Зерно пішло закородон, гроші осіли у трейдера і фермера, держава сплатила першому нізащо вдесятеро більше, ніж якась громада отримала від другого.

Спробуєте вимагати зміни системи - вас закидають гнилими помідорами, іноді кидатимуть навіть не зацікавлені бариги, а звичайні корисні ідіоти - жертви міфа.
Тому краще просто майте в кишені свій запас гнилих помідорів - кидати в чергового пройдисвіта, що з трибуни вимагатиме ще якихось пільг для сільського господарства.
В.Молчанов


Культура в селе, даст фору городской. Смотрим видео ))





Жизнь в селе, это всегда простота во всём.
Хотя и на чистом воздухе.



Посмотреть другие авторские видео на этом ютуб-канале

Комментариев нет:

Отправить комментарий


Карма