Мнения о Надежде Савченко



Первый "тревожный звонок" о роли Савченко, который уже произошел - это полное молчание о деолигархизации Украины.

То, что есть причиной всех народных бед.

На пресс-конференции (в Украинском доме), фактически об этом ни слова.


Так что людям надо браться за ум, и самим самоорганизовываться.
"Система" уже поглотила Савченко.


Вот мнения пользователей интернета:

Героя України лише за те, що відсиділа 2 роки в російській тюрьмі під наглядом спеціалістів лікарів, найкращих адвокатів, і міжнародних правозахисників ...?
А як бути з нашими хлопцями які потрапили в полон під час справжнього бою , а не зрозуміло взагалі як ?
Як бути з загиблими, з каліками, з тими кому відрізали вуха, носи, кастрували, тими хто спав в окопі залитим водою, в завірюху, мороз?
З тими, хто повернувшись додому буде ще довго лікуватись ...
Герой України, який Надія отримала з рук президента це перший її хабар, тому що отримала це звання вона не по Закону і не по Совісті, а по особистим політичним міркуванням Порошенка.

Як ти Надія зможеш дивитися в очі своїм побратимам, ти їх зрадила.
Ти не відмовилась, а з радістю прийняла цей Хабар.
Оксана Поліщук


Не поспішаю з висновками на майбутнє, але поділюся особистими враженнями щодо конретної подіі, яка вже сталася.
Щодо учорашньої прес-конференції Савченко, то мені здається, що вона дещо багато на себе бере - з місця в кар'єр.
Особливо, що стосується її поведінки: усім "тикає", усіх перериває, усюди "я" та "я", весь час виставляє свої умови - одна пропозиція перекурів через кожні 10 хвилин чого варта.
Це що новий формат спілкування зі ЗМІ?
Наприклад, я та багато інших журналістів та громадських діячив теж палимо, але окрім неї до цього ніхто ніколи навіть не додумався. Ще там би, у залі запалила.
Хоча, це й то чесніше та поважніше до присутніх було б - чекати не треба було. Гламурні "світські левиці" (по простому, пафосні курки) з Заходу собі такого на масових заходах не дозволяють. Хоча це ім, мабуть, навіть пасувало, доречніше було - епатажу більше. Але ж політика - це не зовсім шоу-бізнес.

Виглядає так ніби ціни себе не складе. Адже далеко не одна вона воювала, та не одна вона відсиділа за погляди (тільки, так сталось, решту піарили незрівнянно менше).
Але ніхто так ніколи себе не поводив - в тому числі і Юрій Шухевич, який починаючи з підліткового возраста 30 років провів у радянських концтаборах - це не 2 роки у Путіна при шаленій підтримці міжнародного суспільства та с телевізором у камері.

Не пам'ятаю я такого й у Сашка Білого - досвідченного воїна, визнанного героя війни в Чечні. Жорстко себе поводив, звісно, але якось простіше. Взагалі, здається, було забагато цього відвертого популізма у її промовах.
На кшалт "якщо доживу", "вмру за Україну" та решти. Ми вже пам'ятаємого одного "кулявлоба".

Знову ж, спочатку казала, що відповість на усі питання навіть якщо прийдеться відповідати 8 годин, а потім сама ж запропонувала закінчити захід - мовляв, потім ще проведемо.
Та до чого це "я вижила, ви не дали мене померти"? Її що там, до смертної кари засудили, стратити збирались?

А ось цей пасаж - "кадик рвати буду голими руками" - та всі відразу затято аплодують - це до чого? З тієї ж опери, що і "мочить в сортире" - наживка для люмпенів, бидла чи як?
Ну, їй богу, ніяких інших порівнянь на згадку не приходить. Хіба що "кузькіна мати" у виконанні Хрущова, чи подібні ж витівки у виконанні білоруського бацьки.

Ясна річ, при цьому конкретики ніякої, абсолютно нічого нового у відповідях на будь-яке з питаннь. Ніякої яскравої, небанальної думки - лише штампи. Навіть про те, що відбувається в російських тюрмах, або про щось інше, що вона бачила, пережила, жодного слова. Зовсім не цікаво.

А ось що відповів мені один, дуже шанований мною (й не тільки) колега та товариш, який дуже рідко поміляється в своіх навіть найсміливіших прогнозах (перевірено роками). Я просто скопіював з привата:

"У Савченко манія величі - вона давно вирішила, що є месією українського народу.
Останній місяць її сестра задовбала багатьох - вимагала організувати їй зустріч з Коломойським, оскільки Надя, мовляв, буде балотуватись у президенти й вона хоче спертись на Коломойського. Але Філатов сказав, що він з Коломойським зараз у поганих відносинах і допомогти не може...

Синдром Парасюка. Якби Парасюк сидів мовчки, всі б думали, що це - герой України, який вигнав Януковича. А так всі бачать, що він просто безграмотний ідіот.
Те ж саме буде й з Савченко. Я це зрозумів кілька місяців тому, коли розпочали циркові вистави її адвокати. Це ж усе очевидно. А інформація про те, які кабінети відвідує сестра Савченко й що вона там каже переконала остаточно.".

Артем Фурманюк



НАДІЯ САВЧЕНКО ЯК ДИВЕРСІЯ ПРОТИ УКРАЇНИ (квітень 2016)

Мені ніколи не подобалась ця метушня навколо полоненої Надії Савченко. Не вдумувався в це - просто відчував, що це якась дуже нехороша тема.
Чому Савченко? Є маса полонених, у т.ч. засуджених як злочинці і диверсанти в РФ, які вже сидять. Чому ЗМІ, політики і сама московська влада вчепилась саме в Савченко? Я залишав ці питання без відповіді, допоки не почалась ця істерія.

Надпотужна медіахвиля захлеснула все. Навіть я, який не дивиться телевізор принципово, читаючи щодня лише декілька вузькопрофільних видань, знаю - звільнення Надії Савченко, виявляється тепер - питання № 1.
І якщо її не звільнять або вона помре, то все - це війна. Треба йти у наступ хоч до Москви. Ця істерика настільки захопила розуми, що навіть деякі націоналісти нею перейнялись.

І тут виникає резонне питання: якого дідька?!
Надія Савченко - це 2 в 1: ідеологічна диверсія проти українців і політичний проєкт на наступні президентські вибори.

Хто така Надія Савченко? Це жінка-воїн. Ніколи в історії України жінки масово не брали зброї до рук.

Звісно ж, не було цього в традиціоналістичному суспільстві Руси і Великого Князівства Литовського і Руського.

На Січ вхід жінкам був суворо заборонений. Не воювали жінки ні в Дієвій армії УНР, ні в УГА.

В УВО, ОУН та УПА переважно виконували обов'язки зв'язкових та медиків. І лише у здеградованому лівацтвом сучасному українському суспільстві жінка відірвана від своєї нормальної соціяльної ролі матері шляхом спрямування її життєвих сил на роботу в промисловості, цивільній та військовій службі.

Та пориви до здорової самореалізації в материнстві ще живі в нашому народі. Тому підривним силам інтернаціонального капіталу потрібно за будь-яку ціну знищити їх, щоб поставити хрест на існуванні нашого народу, як і инших європейських народів.

Для цього, зокрема, застосовується популяризація мілітарних професій серед жіноцтва. Одним із локомотивів цієї кампанії є образ Надії Савченко, що має надихати молодих дівчат зголошуватись до війська, а чоловіків не заперечувати проти цього - бо це тепер суспільно схвалена поведінка.

Одночасно із цим канонізується маскулінність жінки: "коротка зачістка і поведіка п'яного матроса - це нормально - так же поводиться героїня Надія Савченко", - думає молода дівчина, що замість пошуку достойного кандидата у батьки своїм майбутнім дітям, підписує контракт із ЗСУ до завершення АТО.

Це не перша і не остання така диверсія. Однією із яскравих попередніх мін під суспільну думку була розкрутка образу Сергія Нігояна: "українця" неукраїнського походження.

Чому він, а не білорус-унсовець Михайло Жизневський, з яким вони померли у один день?

Чому не Мазуренко і Вербицький, які загинули раніше? Чому не свободівці Капінос, Сеник, Дідич, Мойсей?
Тому що вони були білими європейцями і націоналістами, як і Жизневський? Тому що треба вкорінити в українському суспільстві думку, що вірменин, негр, єврей, араб теж може бути українцем - тобто закласти фундамент для зникнення українців як кровної спільноти.

І нарешті, депутатство і неменш ніж повністю дебільна ідея з президентством Савченко є потужним ударом по ще живим патріархальним засадам українського народу. І не дивно, що реалізувати цей проєкт взялась пані Тимошенко - провідний спеціяліст із штовхання української політики шляхом дешевого популізму і скочування по колесу історії назад у матріархат.

Тепер, коли ми плавно підійшли до політичної частини трагікомедії, настав час для пророцтв на медіа-картах.

Вангую, що пані Савченко відпустять чи обміняють на якогось "дуже цінного" сепаратиста чи ГРУшника. Далі на нас чекає її тріумфальне повернення на Батьківщину, найбільш пафосний виступ на трибуні Верховної Ради усіх часів.

В її виступі обов'язково будуть поєднані 4 з 5 ключових архітипів українського народу: мати, серце, земля, дім. Упущено буде тільки церкву, бо підривна кампанія ведеться названими силами проти духовності в цілому. Далі - шлях до президентської кампанії.

Чи буде пані Надія розмінною монетою у цій кампанії, чи стане черговим однотуровим "вибором України" - не так важливо.

Важливо те, що справджуються слова майстра пропаганди всіх часів: "Дайте мені засоби масової інформації, і я будь-який народ перетворю на стадо свиней".
І справді, ЗМІ здатні перетворювати масу на народ або на стадо. І сьогодні ми не народ - ми стадо.
А там, де є стадо, має невдовзі з'явитись пастух.



#FreeSavchenko - черговий продукт політтехнологів
(квітень 2016)

Уявляю, яка величезна штормова хвиля зараз підніметься. Справжній дев’ятий вал народного гніву накриє мене з головою й понесе за обрій: на святе руку підняв.

Саме тепер, коли Надію Савченко усім миром намагаються вирвати з пазурів Путіна, сказати щось проти всенародного обожнювання «жінки-вояка» - це все одно, що поперти проти величезного бульдозера марки KOMATSU.

Зразу поставлю крапки над всім відомою українською літерою: не поважати Надію Савченко за її позицію, за її поведінку та мужність не можна. І я її поважаю.

Я про інше. Про що численні наші журналісти, політики та громадські діячі говорити не бажають. Мені цікаво, хто і навіщо «розкручує» Надію Савченко?

З якою метою в неї вкладаються шалені кошти? Хочете щодня бути присутні в новинах? Платіть. Хочете на сторінки газет – платіть. Хочете, аби на телешоу в Савіка Шустера політики битих дві години за вас говорили? Не проблема – платіть. І хтось цей піар оплачує…

Не поспішайте кидати в мене капцями. Подумаймо от над чим. Режисера Олега Сенцова судили ні за що. Савченко хоча би воювала, а його посадили в клітку взагалі ні за що.
Йому «впаяли» 20 років суворого режиму. Треба знати, що таке «суворий режим» в путінській «виправній» системі, аби розуміти, що йому винесено смертний вирок.

Савченко ще судять, а Сенцов вже відправився у концтабір. Але чомусь хвиля народного протесту проти несправедливого вироку не пішла. Чомусь за нього фактично забули.
Ніхто не закликає блокувати Крим і перервати дипломатичні стосунки з Росією, як у випадку з Савченко; ніхто не збирає мітинги на його підтримку на Софійському майдані й по всій Європі.

Разом з Олегом Сенцовим судили кримського активіста Кольченка. За тероризм. Йому «видали» 10 років суворого режиму. Хто згадає як його звуть? Де вимоги звільнити несправедливо засудженого? Якби у ці дні не розкручували тему «Звільнити Савченко за всяку ціну (а й справді, яку ціну мусить сплатити Україна за її звільнення?)» - про цих чоловіків ніхто б не згадав. Їх просто «причепили» для того, аби кампанія виглядала яскравіше.

От би щодня в новинах розповідали про долі Миколи Карп`юка або Віктора Шура…

Мені скажуть: Надія Савченко – це символ. Символ України, яка б’ється з ворогом, що сильніший за неї економічно і військово; символ нескореності й мужності. Згоден. Цілком згоден – символ.

Але дозвольте задати одне питання: навіщо її було тягти у політику? Навіщо з неї було робити народного депутата, наприклад? Тільки не кажіть, що Путін, дізнавшись що Надію Савченко обрали до українського парламенту, жахнувся б і одразу її відпустив. Тут інше.

В той самий час, коли героїню (вживаю це слово без жодного іронічного навантаження) було захоплено в полон і вивезено до Росії, в славетному місті Луганську т.з. Міністерством державної безпеки ЛНР було заарештовано професора української філології Дмитра Ужченка. Ніколи про такого не чули? Та чому ж?

Його було звинувачено в диверсійній діяльності. «Диверсія» полягала знаєте, в чому? Офіційне звинувачення виглядало так: «Распространение на территории Луганской народной республики украинского языка». Професору загрожував розстріл. Майже місяць він провів в камері смертників. Саме тоді Савченко вставили у список «Батьківщини» під № 1, а про професора - упевнений, мої читачі чують вперше. Та чому ж?!

Десятки й сотні українських вояків в той час перебували в полоні у бойовиків. Їм відрубали руки лише за тату Тризубу на плечі; їх спалювали живцем; їм виколювали очі, відрізали язики; їх кастрували. Хтось згадає хоча б одне ім’я? А чому? Бо не потрапили до телевізора? А що б мало статися, аби вони потрапили?

Чому серед цих героїв було підхоплено саме Надію Савченко? Нікому не нав’язую своєї думки, але вважаю – з тієї причини, що вона була гарною «сировиною» для політтехнологів. Дивіться: жінка-військовий – раз; льотчиця, тобто романтичної військової професії – два; добровільно полишила вертоліт і вступила до штурмового батальйону «Айдар» аби на землі бити ворога – три; захоплена у полон і вивезена до Росії – чотири.

Ну і ім’я в неї було дуже вже гарне для «розкатки», не можна було проходити повз таку знахідку.

«Врятувати Надію!» - як гарно звучить, правда? Тут два сенси: врятувати жінку Надію і врятувати надію для України.

Пані Юлія Тимошенко чітко знала: «Батьківщині» на виборах восени 2014 року загрожував «проліт» такий самий, як французький авіатор мсьє Огюст Фаньєр над Парижем.

Треба було знайти щось таке, що «витягло» б партію Юлії Володимирівни з «болота», якийсь непересічний крок. І цей крок було знайдено. Фактично пані Тимошенко «на горбу» Надії Савченко пролізла тоді в парламент.

Відтоді й пішло. Хто тільки не використовував Надію як інструмент в політичній боротьбі! Зараз пішла нова хвиля. Потужна. Зараз Савенко використовують проти Петра Порошенка.

Кількох «журналістів» навіть найняли, аби вони влаштували пікет перед Адміністрацією президента з вимогою аби Порошенко негайно звільнив Надію. Наче це Порошенко тримає її у полоні, а не Путіна; наче це від Порошенка залежить доля жінки – зателефонувати до Кремля, грізно насупивши брови, поставити якийсь ультиматум, грюкнути по столу кулаком і зляканий Путін віддасть довгоочікуваний наказ.

Дійшло до того, що відомий проросійський депутат о олігарх, член партії «Опозицйной блок» Вадим Рабінович почав вимагати від Порошенка негайного наступу на Донбас, аби визволити Савченко. Очевидно, забув, що її тримають не в Донецьку, а в Ростові-на-Дону.

Проте, я, шановні колеги боюся не так того, що Надію використовують для розхитування політичної ситуації в країні – не вона, так знайдуть щось інше. Я боюся, що Надію «розкручують» з метою вчергове провести за її спиною до парламенту каламутних осіб. А ще я боюся, що її таким чином готують на президентську кампанію. Або як керованого кандидата, або як інструмент для заведення на Банкову потрібну декому людину. Дуже вже мене насторожує, що Путін з тим судилищем фактично підіграє тим, хто в Україні намагається використати «ефект Савченко».

Дивіться самі. Суд над Сенцовим та Кольченком тривав 54 дні – менше двох місяців. Суд над Ходорковським та Лєбедєвим – 10 місяців. Суд над Тимошенко – менш ніж 4 місяці.

А Савченко судять вже майже рік і вісім місяців і кінця-краю процесу не видно. Чому так? Тому, що це тиск на українську владу, зокрема на президента. Ми бачимо, як це відбувається. Савченко перетворено на зброю, причому на зброю в руках старої «парочки» Тимошенко-Медведчук.

Відтак, давайте задамося питанням: на чийому ми боці, коли підтримуємо всі ті акції, за якими стримлять вуха жінки з косою? Сама Надія Вікторівна могла б відчути й побачити свою роль в українських подіях; вона могла б чітко висловитися стосовно політичних спекуляцій на своєму імені. Але чомусь (а й правда – чому?) не висловлюється.

Тепер ще одне. А що, власне, відоме пересічному українцю про Надію Савченко? Що відомо про її біографію, рівень психічного здоров’я та освіти, моральних якостей та інтелекту? Все це заступили голодування, гучні заяви, нонконформізм, зухвале й мужнє ставлення до російської «правоохоронної» системи та особисто до Путіна.

Але ж для лідера нації, для кумира мільйонів цього якось малувато. Чому мовчать (здебільшого) її побратими з батальйону «Айдар»? Чому демонстративно не бажають розповідати про її «подвиги»?

Кому з українців відомо, як вона опинилася у полоні? Чому журналісти воліють не писати про те, що Савченко порушила наказ і самовільно полізла у самісіньке пекло – нікого не повідомивши.
В результаті сама опинилася в оточенні й шестеро бійців разом з нею. Чом би нам не повідомити, що, намагаючись витягти її та інших бійців з оточення, полягло 17 українських десантників?
Шестеро з них, аби не потрапити в полон, підірвали себе гранатами. Савченко свою гранату не використала…

Вважайте мене путінським наймитом і ворогом України, але я просто мушу поставити питання про те, що Надія Савенко насправді є авантюристкою з певними проблемами у психіці.

Жінка у вічних пошуках гострих відчуттів, через яку загинули гарні хлопці. Хтось знає долю тих шести бійців «Айдару», яких «Пуля» (дуже промовистий позивний, ви би чули, як між собою характеризують Савченко «айдарівці») здала в полон?

Повернулося п’ятеро. Одного терористи зарізали. Всадили ніж у серце людині, в якої було зв’язано руки. Невже Надія не має відповідати за його смерть? Невже він їй не сниться ночами? Може, те, як вона зараз тримається на тому судилищі – це свідома спокута своїх гріхів?

Коли-небудь з нею мало статися те, що сталося. Де лише її не носило: модельєр одягу, студентка журфаку, радистка в Залізничних військах, стрілець окремого аеромобільного батальйону, участь у миротворчій місії в Іраку.
Після цього завдяки тому, що за бомбила листами тодішнього міністра оборони, вступила до Харківського університету повітряних сил – начебто все життя мріяла стати льотчиком-винищувачем.

ЇЇ двічі відраховували за профнепридатність, але кожного разу Савченко вдалося поновлюватися – знов таки затероризувавши міністра. Правда, змушена була погодитися навчатися на штурмана-оператора, а не на пілота.

Тепер увага. Від початку АТО пані Савченко пише заяву на відпустку, покидає лави ВПС України і йде воювати добровольцем в «Айдар».
Звідти пише рапорт на звільнення з армії. Та невже в українських військово-повітряних силах надлишок штурманів бойових вертольотів Мі-24 з 170 годинами нальоту?

Саме тоді наші вертольотчики активно штурмували Савур-могилу та позиції бойовиків під Луганськом. Адреналіну не вистачало? В «Айдарі» їй, очевидно, було комфортніше. Вояки кажуть – вона робила що хотіла і матом посилала командирів, які закликали до дисципліни.

Попри усе наше небажання мусимо задатися й таким питанням: у червні 2014 року ЗСУ та НГУ вели успішний наступ на позиції бойовиків.

Всі, в тому числі й сепаратисти були упевнені, що «Новоросії» залишалося жити від сили 2 тижні. І ось Савченко пише рапорт на звільнення з армії. Навіщо?! Що вона збиралася робити після перемоги? Чим планувала займатися?
Повернутися в шоу «Битва екстрасенсів», в якому вона брала участь 2012 року?

До речі, панів видатних патріотів не коробить, що Савченко була на Майдані, але… вона вмовляла там активістів не кидати каміння та «коктейлі Молотова» у бійців «Беркуту»?

Як на мене, до речі, правильно й робила – силове протистояння провокували антиукраїнські сили – їм до зарізу потрібна була кров. Проте ми тут не про таємниці Майдану – ми про Савченко.

Зрозумійте мене правильно – я зовсім не маю бажання спеціально налити бруду на Надію. І ніхто мені за цю статтю не заплатив, навіть карамельками «Рошен».
Але, безумовно захоплюючись, мужністю цієї жінки ми не можемо забувати й не дуже приємні факти та сторони її особистості. І мусимо тричі подумати, перш ніж підтримувати політиків, які осідлали Савченко, мов бойового скакуна.

Ми вже мали нещастя привести до влади «розкручених» ЗМІ Семенченка-Гришина, Парасюка, Філатова, Березу. Тепер лікті кусаємо.

Врятувати Надію ми мусимо. Але не маємо права робити з неї чергову ікону, перед якою знову розіб’ємо лоба. Знову таки згадуючи Святе письмо треба пам’ятати, що необхідно відділяти зерно від полови. Героїзм і мужність це одне, а дурість, авантюризм і злочинне самоуправство – це інше.

Як на мене, визволивши Надю з полону, її слід було б віддати під суд в Україні. Звичайно, цього ніхто не зробить – то було б політичне самогубство. Але хоча б культ особистості не створювали…

Павло Правий


Дополнение:

Видео от 31 мая 2015 года, первое выступление в Верховной Раде - выводы такие же...





Пабло Пикассо: любительница абсента




Смотрите ТОП-10 материалов сайта.

Просмотр рекламных блоков на сайте - ваша справедливая благодарность за информацию

1 комментарий:

  1. Анонимный6/08/2016

    Через цю суку,загинуло 17 десантників,6 попало в полон,одному з полонених викололи очі,другому відрізали руку пилкою по дереву.
    Всіх кремлівських бранців,як то Сенцов,Кольченко....засудили за два місяці,а її два роки піарили.
    Може є ще питання, чия це курва?

    ОтветитьУдалить


Карма