О депортаціях


Українці - нащадки скіфів, не очистяться,

доки не визнають свого геноциду
з часів приходу вар'ягів та ідеологічного тиску Візантії.
В просторі і часі все переплетено.

Жодним чином не применшую трагедію кримсько-татарського народу, але, інфосрач, навколо депортації кримських татар, в мізках обивателя створює враження, що ця трагедія є якоюсь унікальною та особливою.
Є, звичайно. Як і кожне насильство над людиною чи нацією.
Але, давайте трішки поглянемо на загальну картину цієї проблеми...

Насильне виселення людей з насиджених місць називають депортацією.

Є й більш ефективний спосіб зачистити територію - створення нестерпних умов для перебування на ній, як це сьогодні робиться в Україні.
Або, як відкочівля в 1933 році 200 тисяч казахів-кочівників із Казахстану в Китай, Монголію, Іран, Афганістан і Туреччину.
Але то вже трішки інша тема, більше пов'язана з поняттям геноциду, який нині маємо в Україні.

Щодо депортації, то одразу зазначу, що вона, як явище, мала місце в різних країнах світу. Навіть у демократичних США, в 1942 році, у спеціальні табори було відправлено близько 120 тисяч японців, серед яких більше половини - це громадяни Америки.
Проте, то проблеми іншої імперії, а ми, як держава, маємо свій історичний спадок від радянської.

В імперії СРСР першими депортованими були… українці, козаки з Терщини - території на кордоні Кубані з Дагестаном. Їх, у 1920 році, разом із російськими казаками, в загальній кількості 45 тисяч чоловік, було виселено на Донбас, Північний Кавказ та Крайню Північ, а на їх місце заселено чеченців та інгушів.

В 1929-30 роках пройшла "зачистка" західних кордонів і понад 20 тисяч поляків та фінів було переселено у Західну Сибір та на Далекий Схід.

Протягом 1930-1936 років майже 2,5 мільйони чоловік були депортовані як "кулаки", себто заможні селяни.

В тому числі (цитую за книгою: Сталинские депортации. 1928-1953 / Под общ. ред. Академика А.Н. Яковлева; Сост. Н.Л. Поболь, П.М. Полян -М.: МФД: Материк, 2005. - с. 789-798):

02-04.1930 рік:
"Депортация кулаков 1-й и 2-й категорий из районов сплошной коллективизации в Северный край, на Урал и в Западную Сибирь" - 472 тисячі.

03-04 и 08-10.1930 рік:
"Депортация кулаков 3-й категории из Нижегородского, Нижне- и Средне-Волжского, Северо-Кавказский, Дальневосточный края, Центрально-Черноземной области, Западной обл. и др." - 250 тисяч.

05-12.1930 рік:
"Депортация кулаков 1-й и 2-й категорий из районов сплошной коллективизации в Сибирь и Казахстан" - 30 тисяч.

01-02.1931 рік:
"Депортация кулаков 1-й и 2-й категорий из приморских и лесогорных районов Кубани в Ставропольский и Саль-ский районы Северо-Кавказского края" - 45 тисяч.

03-04, 05-09.1931 рік:
"Депортация кулаков 1-й и 2-й категорий с Украины, Северного Кавказа и др. районов массовой коллективизации на Урал, в Северный край, Сибирь и КазССР" - 1230 тисяч. ЦЕ ПОНАД МІЛЬЙОН УКРАЇНЦІВ!

11-12.1932 рік:
"Депортация всех крестьян станиц Полтавская (Красноармейская), Медведовская и Урупская в Северный край" - 45 тисяч.

Протягом 1933 року:
"Депортация кулаков из различных районов в Западную Сибирь, КазССР, на Урал и др." - 268 тисяч.

Протягом 1935 року:
"Депортация кулаков с Северного Кавказа в различные районы" - 23 тисячі.

Літо 1936 року:
"Депортация кулаков из Дагестана и Чечено-Ингушетии" - 5,3 тисячі.

128 тисяч людей було депортовано у 1935-1936 роках із західних кордонів радянської імперії, серед яких найбільше було поляків, німців та фінів.

В 1937 році було депортовано 172 тисячі корейців з Біробіджана, Владивостока, Бюрятії, Чити та інших регіонів у міста та села північних областей Казахської та Узбецької РСР.

Під час "зачистки" нових західних кордонів імперії, у 1940 році було депортовано на північ європейської частини СРСР, наУрал, в Сибір, Казахстан і Узбекистан 275 тисяч чоловік. Здебільшого поляків та українців.

Під час так званої Великої Вітчизняної війни теж проводилися масове примусове переселення народів імперії.

Зокрема було депортовано:

Близько 200 тисяч націоналістів, оунівців та членів їх сімей з Західної України.

Кількасот тисяч німців, а також фінів, інгенманланців та прибалтів

Кілька тисяч греків, італійців, румунів і кримських татар з Красноярського краю, Північного Кавказу та Ростовської області.

Під час війни проводилася тотальна депортація:

балкарців - понад 80 тисяч чоловік;

турків-месхетинців, курдів, хемшинів, лазів та інших із Південної Грузії - 92 тис.;

карачаївців в кількості понад 100 тисяч чоловік;

калмиків - близько 150 тисяч чоловік;

кримських татар - 182 тисячі чоловік;

чеченів та інгушів - понад пів мільйона чоловік.

Також з Криму було депортовано 42 тисячі греків, болгарів, вірменів та представників інших народностей, котрі населяли півострів.

Ще потужніша хвиля депортацій прокотилася після закінчення війни:

62 000 фінів-інгермаландців
230 000 так званих фольксдойче (німців - не громадян німеччини)
283 000 так званих "власівців" та їм подібних
1 570 000 колишніх радянських військовополонених
2 871 000 громадян вивезених під час війни до Німеччини

Як бачите, депортація кримських татар - це далеко не виняткове явище.

А якщо припустити, що серед колишніх радянських військовополонених та громадян вивезених німцями на примусові роботи, хоч п'ята частина (що мабуть більш ніж реально) була українцями, то очевидним є наступний факт:

ПРОТЯГОМ ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНИ В СКЛАДІ РАДЯНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ БІЛЬШЕ ДВОХ МІЛЬЙОНІВ ЛЮДЕЙ БУЛО ПРИМУСОВО ДЕПОРТОВАНО.

Припускаю, що реальна цифра може бути суттєво більшою. Але мова йде лише про депортованих українців. А скільки загинуло на війні, виморено голодом, знищено в таборах?..

Чи тактовно, в знак пам'яті мільйонів поламаних доль українців, так пафосно та гучно відзначати річницю депортації кримських татар?
Чи не віддає меншовартістю оце "поминання" і надзвичайне захоплення перемогою на всеевропейському низькопробному шоу дівчини "космічної" (за її словами), а насправді змішаної (вірмено-кримсько-татарської) національності?

Ще раз - депортація кримських татар - це трагедія, а Джамала співає гарно.

А чи замало в українців своїх трагедій та пісень? Мабуть що одного, що другого, є більше ніж у будь-якої іншої нації...

Мені дуже не до вподоби підміна пріоритетів та понять. В неділю гучно поминали "політичні репресії", під виглядом яких наш президент вшановує катів українського народу в тому числі (дивитися ранішу публікацію на цю тему), а сьогодні ментально вже віддали багатонаціональний Крим кримським татарам.
Ви думаєте, що перемога Джамали та нинішні гучні відзначення річниці депортації - то випадковість?
Ні. Це свідомо зроблені "закладки" - вони ще спрацюють у потрібний момент.

А нам потрібно пам'ятати свою історію. І не лише радянську.
Не варто забувати сотень тисяч убитих, забраних у рабство чоловіків і зґвалтованих жінок, під знаком тамги кримського хана, двоголового московського чи одноголового польського орла. Історія має властивість бумерангу...

Хоча забув. Нам то не грозить, адже ми маємо свою улюблену традицію - наступати на граблі. Так і з депортацією.
Скільки тисяч українців, котрі не стали колаборантами та заручниками ситуації га Донбасі, на сьогодні є мимоволі депортованими?

Не знаєте? І я, на жаль, не знаю…
Ю.Ситник



Комментариев нет:

Отправить комментарий


Карма