Коли бухгалтера можна притягнути до відповідальності. Будьте обеорежні бухгалтери. Рекомендації.



роз'яснює Мін'юст (Дата статьи 25.04.2014)

Бухгалтер, який виконує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, вважається посадовою особою і може бути притягнений до кримінальної чи адмінвідповідальності

Мін'юст у листі від 30.10.2013 р. №630-0-2-13/11 роз'яснив: за умисне ухилення від сплати податків та зборів, вчинене службовою особою підприємства або особою, що здійснює підприємницьку діяльність без створення юрособи, або будь-якой інший особою, яка зобов'язана їх сплачувати, передбачено відповідальність

Згідно з ст. 18 Кримінального кодексу службовими особами є особи, які постійно, тимчасово або за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно або тимчасово займають в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Своєю чергою відповідальність за адміністративні правопорушення в галузі фінансів і підприємницької діяльності передбачена главою 12 Особливої частини розділу II Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).

При цьому головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Організаційно-розпорядчими обов'язками є обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, керівні ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири, тощо).

Під адміністративно-господарськими обов'язками розуміють обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів, тощо.

Також постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5 передбачено, що особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальними повноваженнями, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на нею правомочним органом або правомочною службовою особою.

Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель, тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронник, тощо) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд з цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки.

При цьому Мінюст зазначає, що роз'яснення судів з питань застосування законодавства в частині вирішення справ відповідної судової юрисдикції за результатами узагальнення судової практики мають рекомендаційний характер.


----------------------------------------------

За що несе відповідальність бухгалтер? Відповідає Мін'юст

Листом Мінюсту від 08.08.2014 № 416-0-2-14/8.2 було роз’яснено низку питань стосовно відповідальності бухгалтерів.

Бухгалтер часто є об’єктом для атак з боку правоохоронних органів, податківців та інших бажаючих здійснювати тиск на підприємство (у сучасних корупційних реаліях така практика є і профспілки мають  приводити таку практику в рамки Закону).

Пояснимо, в чому проблема: відомо, що Мінфін уніс зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Зокрема, він зобов’язав бухгалтерів перевіряти форму та зміст первинних документів, щоб відображені операції відповідали чинному законодавству.

Якщо бухгалтер виявив первинний документ, який не відповідає вимогам Закону про бухоблік, він повинен письмово обґрунтувати, у чому саме полягає порушення (п. 2.16 Положення № 88).
Таке обґрунтування можна викласти в доповідній записці на ім’я директора. Щоб підтвердити такі обставини, бажано скласти її у двох примірниках і другий примірник завізувати або у секретаря, або у директора.

До окремого письмового розпорядження бухгалтер має право не приймати до обліку підозрілий документ.

Якщо ж таке розпорядження надійде, бухгалтер постає перед нелегким вибором, оскільки виконання нехай навіть письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності.

Чи дійсно виконання нехай навіть письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності?

У цьому питанні вітчизняне законодавство «не пішло назустріч» бухгалтерам.
У «радянському» Положенні про головних бухгалтерів, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.80 р. № 59, що втратило чинність, передбачалося, що в разі отримання від директора письмового розпорядження про виконання такої незаконної операції повну відповідальність за незаконність здійсненої операції несе керівник.
Аналогічні норми, наприклад, чітко встановлено в законодавстві РФ (Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в РФ, затверджене наказом Мінфіну РФ від 29.07.98 р. № 34н).
Однак законодавство України в цьому випадку не містить такої норми, нормотворці свідомо від цього відмовилися і це є вірним кроком. У результаті виконання такого незаконного розпорядження не звільняє бухгалтера від відповідальності.

І виходить, що письмове попередження може послужити бухгалтеру, який згодом виконав незаконне розпорядження, «погану службу».
Зокрема, в разі виникнення обставин, пов’язаних із кримінальною справою, цей факт може підтвердити наявність у нього непрямого наміру.
Так, під непрямим наміром мається на увазі намір, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо допускала їх настання (ч. 3 ст. 24 ККУ).
У результаті в бухгалтера, який отримав письмове розпорядження про виконання незаконної операції, є тільки один вихід уникнути відповідальності — не виконувати його.

Питання:
Чи дійсно у результаті в бухгалтера, який отримав письмове розпорядження про виконання незаконної операції, є тільки один вихід уникнути відповідальності — не виконувати його?
Чи дійсно якщо бухгалтер відмовиться виконувати незаконні вимоги керівника, проте, знаючи про їх здійснення без його участі, не повідомить про це правоохоронні органи, то виникає вже загроза притягнення його до кримінальної відповідальності за приховування злочину (ст. 396 ККУ)?

Якщо в бухгалтера є обґрунтовані підозри вважати, що господарської операції не було, чи дійсно він може відмовитися приймати до обліку первинний документ, який не підтверджує факт здійснення операції? Чи повинен бухгалтер спеціально проводити «розслідування» і виявляти фіктивні документи?

Якщо письмове розпорядження про відображення в обліку незаконної операції надійде, бухгалтер не повинен його виконувати, оскільки і в цьому випадку він нестиме відповідальність.

Відповідальність може настати навіть у ситуації, коли бухгалтер не повідомить правоохоронні органи про можливий злочин унаслідок відображення в обліку «незаконного» первинного документа.

Якщо бухгалтер на законних підставах відмовився виконувати розпорядження, що не відповідає законодавству, то жодні заходи відповідальності, у тому числі дисциплінарної (у вигляді звільнення), до нього не можуть бути застосовані.


Просмотр рекламных блоков на сайте - ваша справедливая благодарность за информацию ))

Комментариев нет:

Отправить комментарий


Карма