Предсказания для Украины на 2016 год. Что будет.


Часть предсказаний на 2016 год, от Є.Рибчинського:

-  Цього року остаточно завершиться російсько-український військовий конфлікт на Донбасі. Але РФ не відійде геть. Конфлікт надалі носитиме дипломатичний і гуманітарний характер.
РФ зробить зачистку окупованих територій від місцевих ватажків терористичних формувань.
Буде  виникнення нового Придністров'я.

- Яценюк досидить до кінця опалювального сезону. Після зняття його з посади і відкриття на нього низки кримінальних справ, Арсеній Петрович з сім'єю на невизначений термін покине Україну.

- Верховна Рада VIII скликання приречена. Грядуть дострокові парламентські вибори, які відбудуться у вересні-жовтні цього року.

- Саакашвілі  "зайде" у новий парламент з блоком свого імені у кількості близько 50 обранців.
Разом з БПП і Самопоміччю він створить коаліцію і стане прем'єр – міністром України.
Це призведе до протистояння державних інституцій і великого бізнесу, але стане початком реальних реформ.

- Порошенко не здасть жодну "свою" людину і буде змушений після відставки Яценюка приймати всі удари на себе.
"Свої" його теж не розчарують, а от нове обличчя Саакашвілі в кінці року Петру Олексійовичу може дуже не сподобатися.
Президент отримає в особі грузинського ізгоя найнебезпечнішого супротивника.

- Після перевиборів у ВР де-факто буде даний старт президентської кампанії.

Найпомітнішими особами в ЗМІ будуть Юлія Володимирівна і, та Віталій Кличко. "Удар" отримає з грудня нове життя.

- Економіка України восени нарешті кволо піде вгору.

- Восени країна побачить зовсім нові обличчя в політиці. Вони нестимуть нові ідеї і нові парадигми, і зрештою стануть підґрунтям для створення в Україні нових еліт.

- Влітку буде прийнято рішення про відкриття в Україні протягом 5 років кількох американських військових баз. Буде даний старт для створення української професійної армії.

- І з неприємного – можливі аварії на Запорізькій і Хмельницькій АЕС. Вони призведуть до перегляду всієї енергобезпеки країни.

- Весь рік, починаючи з квітня, над країною витатиме привид дефолту.

- Частина олігархів терміново продаватимуть свій бізнес та медіаресурси. Дехто після низки скандалів емігрує з України.

==================================

- Буде розглянута та прийнята проста та чесна "Адміністративно -територіальна реформа Меньшова". Реформа включає прозорий розподіл зібраних податків.
https://petition.president.gov.ua/petition/20377

Яка зробить зрозумілу та ефективну побудову нової України.


Дівчинка отримала медаль за загиблого тата


Нова політика: Епоха перемін змінює стереотипи і створює можливості.

Те, що наша політична система є іншою ніж західна, не зовсім правда.

Українські політичні сили не просто погані копії так званої "західної демократії". Вони є ілюстрацією суті сучасного політикуму, не причесаного і не завуальованого під потреби суспільства з демократичними традиціями. Такого політикуму, яким він є насправді у всьому світі.

"Західне" суспільство не дасть себе так примітивно обдурювати так як наше. Тому головний смертний "гріх" сучасної політики - її узалежненість від світової фінансової системи, там замаскований "правилами гри". Всепроникна влада грошей там не так помітна і дещо "гаситься" демократичними традиціями.

У нас же ж, "хитрі писки" за спиною кожної парламентської партії, та більшості партій присутніх у владі на регіональному рівні - нахабно стирчать як і сто років тому, коли про них написав Іван Франко.

Нас інтегрували в іншу систему цінностей у неприродний спосіб, точнісінько так як колись в радянську.
Більше того, сама система капіталістично-демократичних цінностей, яку нам нав'язали на противагу моральному кодексу будівника комунізму, як і останній, є наскрізь фальшивою. Це дволикий Янус, котрий нам щоразу показує інше обличчя, будучи єдиним організмом.

Проілюструю цю тезу:

1. З нещодавнього виступу Путіна:
"Мені дуже подобалися і досі подобаються комуністичні і соціалістичні ідеї. Якщо ми подивимося кодекс будівника комунізму, який широко тиражувався в Радянському Союзі, то він дуже нагадує Біблію. Це не жарт...". Президент країни-агресора, працівник репресивного органу часів СРСР і надзвичайно багатий чоловік сьогодні, ностальгічно згадує про документ, в якому пропагувалися чудові ідеї рівності, братерства і загального щастя. Реалії радянської імперії, з її партійною диктатурою та нетерпимістю до вільнодумства, більшість із нас ще добре пам'ятає.

2. Після розвалу "Імперії Зла" Україна отримала колосальний спадок у вигляді промислових підприємств та інфраструктури. Задекларовано, що це спадок українського народу, за який ми заплатили життям мільйонів українців - практично немає такої родини, особливо на Галичині, котра би не постраждала від радянського режиму, звичайно окрім тих, хто на цей режим працював. Де цей спадок сьогодні?
В руках жменьки олігархів, отих Франкових "хитрих писків". А починалося все з масованої атаки на свідомість людей новими "ідеалами" "ринкових стосунків", всенародного блага "приватизації", "демократичних цінностей", тощо...

Насправді Янус просто показав нам своє інше обличчя, вміло припудрене й відретушоване новими ідеологами та політтехнологами, на противагу колишньому, з якого грим і макіяж "комуністичного раю" повністю злізли.

В результаті на сьогодні ми маємо кількасот людей, котрі поділили між собою радянський спадок, зубожілу масу населення і гібридно-громадянську війну розпочату нео-радянською імперією за участі місцевих колаборантів зомбованих міфом "русскава міра".

Більше того, ми маємо вічностурбований "захід", який своїми кволими санкціями торгується з Путіним, та неіснуючі мінські угоди, котрі підходять як Росії так і "заходу". Найголовніше: Росія анексією Криму, а США та Британія ігноруванням Будапештського меморандуму, продемонстрували повний крах міжнародного права!

До цього всього я би ще додав очолювану олігархами корупцію, як механізм формування органів державної влади та місцевого самоврядування, фінансовий геноцид населення, порушення Конституції та Законів України першими особами держави, маніпуляції людською свідомістю та дебілізацію електорату засобами масової інформації, що належать касті олігархів, та багато інших особливостей нашого з вами сьогодення.

А тепер скажіть мені - котра з політичних партій про це відкрито говорить, пропонує шляхи виходу з ситуації і найголовніше - чинить якісь конкретні дії у цьому напрямку?

Практично жодна. 99% популізму, голослівних обіцянок, взаємних звинувачень і самовихваляння, розтиражованих ЗМІ - ось як працює наша політична система. Точнісінько так само вона працює і в Росії, і в "розвинутих демократіях". В останніх це робиться вишукано та елегантно, але з того, як розхитується ситуація по всьому світу, покриваючи земну кульку мережею зон зовні керованого хаосу, ми можемо чітко зрозуміти лише одне - світ знаходиться у своєрідній точці біфуркації. Остання передбачає формування нових векторів розвитку. У нашому випадку - планети та людства в цілому.

Два основні - це нова природовідповідна система або світова диктатура тих кількох транснаціональних кланів, які сьогодні контролюють більшість світових ресурсів і розв'язують за цей контроль "конкурентні" війни. Всі ці війни та революції замасковані ідеологією - люди охоче вмирають за "ідеали"...

Україна опинилася в одному з епіцентрів світових катаклізмів. Це не випадково. Власне на українській землі зіткнулися у протистоянні дві потужні міфології сучасності - "русскій мір", як модифікована ідеологія комунізму та "західна демократія", як система цінностей побудована на основі капіталу. Міфологія, в контесті цієї публікації - це система уявлень та асоціацій, притаманних кожному з "міфів", яка насправді далека від реальності. Майдан та антимайдан - яскраві ілюстрації використання цієї міфології політиками (не народом!).

Перший, ті хто на крові "Небесної сотні" дограбовують країну, звели до міфу "европейського Едему", а другий, ті хто розвели полум'я війни на Донбасі, асоціювали з боротьбою "істінних ценностєй" проти "гомодиктатури".

Результатом зіткнення цих міфів (в термінології Трансерфінгу - Маятників) буде або розвал України на частини, або ... цих міфів взаємознищення і народження нової позитивної та природовідповідної міфології майбутнього!

Вкотре нагадаю слова великого українського мислителя Миколи Руденка: "...земна цивілізація підходить до свого завершального екзамену, а його підсумки значною мірою залежатимуть від того, як цей екзамен складе Україна"

Основна маса людей шукає справжнього лідера та хоче у щось вірити. Цими людьми нині успішно сьогодні маніпулюють олігхархи через свої ЗМІ.
Охлократія сьогодні - це влада зомбованого ЗМІ натовпу.
Зміна цієї системи теоретично закладена в українській Конституції, та полягає у створенні територіальних громад, так би мовити - у персоніфікації народу.
Але самі по собі територіальні громади, в умовах олігархічно-охлократичної системи, у кращому випадку перетворяться в удільні феодальні князівства. Це ми вже проходили.

Проілюструю цитатою:
"Ей, громадяни, громадяни, — сумовито, але і з докором сказав Захар, — і сила, бачиться, у вас у руках, і розум у головах, як у мужів, а бесіда ваша дитиняча!Покладаєте надію на «може» та на «хто знає». Адже ж, сього будьте певні, що скоро нам не грозитиме небезпека, то ми всею громадою прийдемо вам на поміч. Але поперед усього вам належалось би забезпечити себе проти ваших власних ворогів — бояр. Доки в їх руках засіки і проходи, доти ви й дихнути безпечно не можете. Кождої хвилі сей прехитрий рід може продати вас. Пора вам не дрімати, але вдарити в дзвони і громадами поскидати з себе ті пута, в які обпутала вас боярська неситість і княжа сваволя. Поки сього не буде, поти й ми не зможемо допомогти вам."
Iван Якович Франко. «Захар Беркут.»

Тому, територіальні громади як самоціль і панацея - це самообман. Система їх поглине і спотворить. Маємо свіжий приклад із "люстрацією". Отже, зміни потрібно починати системно й одночасно. Як? Поряд зі створенням територіальних громад має йти формування законодавчого поля їхньої діяльності, оскільки це поле сьогодні зайняте радянськими по-духу органами місцевого самоврядування (ОМС), які мали би бути територіальними громадами і створені. Тепер цю норму - створення ОМС територіальними громадами вже хочуть ліквідувати "новою Конституцією". Забезпечення виконання норм діючої Конституції та недопущення злочинних змін до неї, а ці зміни під час фактичної війни суперечать як самій Конституції так і українському законодавству - це справа політиків та активної частини так званого громадянського суспільства.

Таким чином вимальовуються три суспільно-політичні складові, необхідні для зміни системи - територіальні громади, мережа активних і мислячих людей, та незалежна від олігархату політична партія. Перші - це фундамент народовладдя та економічна модель майбутнього, мережа - це каталізатор у створенні громад і основа політичної структури, партія - інструмент в руках мережі вільних (в першу чергу ментально) людей.

Власне цей формат взаємодії та взаємодопомоги, пронизаний спільноствореною ідеологією, може змінити існуючу систему та зупинити кривавий хаос, що невблаганно насувається.
Успіх будь-якого суспільно-політичного проекту залежить від двох складових: ідеї та механізму їі реалізації. Візьміть, до прикладу, такий успішний проект як Церква, або релігія.

У цьому проекті, в хорошому розумінні слова, два згадані компоненти є яскраво вираженими та взаємозв'язаними. Коли сьогодні деякі політики намагаються реанімувати "Народний Рух", але не здатні народити хоч якусь ідеологію, чи ефективну структуру - стає смішно й сумно водночас: хитрі писки нюхом чують вітер перемін і здогадуються, що він їх змете, тому істерично-хаотично намагаються напнути на свої позолочені яхти вітрила нових трендів. Або, як говорить класика - налити нове вино у старі міхи...

Системні зміни, котрі відбуваються сьогодні і в природі, і в суспільстві, об'єктивно не дозволять обійтися ні малюванням фасадів, ні, навіть, капітальним ремонтом. Світ вимагає дуже ґрунтовної перебудови. Але знову повернімося до теми цього допису, до "нової політики".
Наведу аналогії з бізнесом. Колись маркетинг закликав задовільняти потреби споживача. Сьогодні нові тренди говорять про те, що ці потреби необхідно формувати.

Це й відбувається, але в абсолютно неприродній спосіб. Оскільки 1% людства володіє більш ніж 90% світових ресурсів, то через належні йому ЗМІ формує ідеологію та цінності надмірного споживання. В російській мові є гарний термін цьому явищу - "потребл@дство".

Альтернативою олігархічним ЗМІ є мережева взаємодія та передача інформації. Як віртуальна так і реальна. Перша без другої неефективна, але це вже інша тема...

Найбільшою помилкою нових політичних форматів є дотримання встановлених старим політикумом рамок! Цей страх стати якісно новими і породжує роздвоєність та сидіння одним задом на двох стільцях - чесної політики та існуючих реалій. Потрібно просто встати і зробити перший крок! Інакше неминучий вибір - інтеграція в існуючу систему й поглинання "більшою рибою", або відхід на маргінес. Так, страшно називати речі своїми іменами та бути ошельмованими легіоном штатних олігархічних борзописців через їхні ЗМІ. Але страшно лише тоді, коли дієш у звиклій системі координат...

Взаємодія тергромада-мережа-партія повинна породжувати нові цінності - формувати їх ідеологією та просвітою.
Основою такої ефективної взаємодії стане кооперація - об'єднання зусиль заради досягнення спільної мети. Кооперація породить не лише синергетичний ефект, але й дасть змогу отримати на першому етапі необхідні матеріальні ресурси.
Така взаємодія можлива лише завдяки механізму, ритуалу, який створить можливість комунікувати окремим середовищам зі своїми амбітними лідерами.

Як це зробити практично, коротко напишу скориставшись кращими традиціями реалізації успішних бізнес проектів.
Насамперед: середовище лідерів, мотивоване розумінням того, що насправді сьогодні відбувається як в Україні, так і загалом у світі, має у форматі "динамічної мережі", розробленої Тарасом Плахтхієм як механізм безконфліктної комунікації "великої групи", провести три етапи стратегічного планування.

Перший - це розробка моделі "ідеального майбутнього", другий - детальний аналіз ситуації "тут і зараз", третій - напрацювання варіантів стратегій, від довго- до короткотривалої.
Така, розроблена групою однодумців стратегія, стане основою нової, живої (!) української ідеології. Живої - тому що передбачає залучення до її творення на рівних правах все більшої кількості учасників.
В результаті: короткотермінові стратегічні плани ляжуть в основу взаємодії, кооперації та започаткують як "вірусне" розповсюдження ідеології, так і матеріальну базу для утримання інструменту - політичної партії.

Щодо самої політичної партії. Як носій нової суспільної ідеології, вона повинна одночасно бути інструментом в руках суспільства та авангардом змін. Продовженням "мережі" та її каталізатором. Вибудовуватися знизу-догори та водночас формувати "внизу" нові цінності та правила гри. Ще одна, остання в цій публікації, аналогія з бізнесом: партійці, відібрані шляхом об'єднання спільними цінностями - як акціонери; рада партії (центральна та на локальні місцях) - як спостережна рада і обличчя організації; ревізійна комісія - як орган контролю "мережею" та третейський суд в одній особі; виконавчий орган - менеджери для забезпечення діяльності організації.
При тому - ні члени ревізійної комісії, ні працівники виконавчого органу, не мають права приймати безпосередню участь у політичному процесі, тобто у виборах.

Підсумовуючи. Нова успішна політика буде базуватися на якісно інших принципах: прямій демократії, мережевій взаємодії лідерів, живій ідеології та природовідповідному світобаченні. Якщо щиро й усвідомлено цих принципів дотримуватися - з'явиться справжня еліта і Україна стане форпостом нової системи на руїнах старої.
Ю.Ситник 

Комментариев нет:

Отправить комментарий


Карма