Будут новые пошлины в судах Украины

Закон прийнято (22.05.2015): Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, внёс его на рассмотрение Кабинет Министров.

Так что будем платить больше )))


Закон УкраЇни
Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо сплати судового збору


Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Господарському процесуальному кодексі України:
1) у частині четвертій статті 49 слово “мито” замінити словами “судовий збір”;
2) у пункті 4 частини першої статті 55 слово “карбованцях” замінити словом “гривнях”.

2. У частині третій статті 80 Цивільного процесуального кодексу України слова і цифри “частини першої статі 83 цього Кодексу” замінити словом “закону”.

3. Частину першу статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України  викласти в такій редакції:
“1. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.”.

4. У Законі України “Про судовий збір” :

1) у частині другій статті 3:
1) пункт 6 викласти в такій редакції:
“6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою; ”;
2) пункти 9 і 10 виключити;
3) пункт 14 викласти в такій редакції:
“14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб у разі, якщо представництво їх інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей; ”;
4)  доповнити частину пунктом 15 такого змісту:
“15) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах”;

2) у статті 4:
частину другу викласти в такій редакції:
“2. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору
Ставка судового збору
1. За подання до суду:

1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати                  
фізичною особою
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати
2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем
1 розмір мінімальної заробітної плати                


фізичною особою
0,4 розміру мінімальної заробітної плати
3) позовної заяви:

про розірвання шлюбу
0,4 розміру мінімальної заробітної плати
про поділ майна при розірванні шлюбу
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати
4) заяви про видачу судового наказу; заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано:

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем
0,5 розміру мінімальної заробітної плати
фізичною особою
0,2 розміру мінімальної заробітної плати
5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

позовної заяви немайнового характеру
0,4 розміру мінімальної заробітної плати
позовної заяви про відшкодування моральної шкоди
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати                     
6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду;
120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
8) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем
1 розмір мінімальної заробітної плати
фізичною особою
0,2 розміру мінімальної заробітної плати
2. За подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати                 
2) позовної заяви немайнового характеру
1 розмір мінімальної заробітної плати
3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення
0,5 розміру мінімальної заробітної плати
4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство;
120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
6) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
1 розмір мінімальної заробітної плати
8) заяви про затвердження плану санації до порушення провадження у справі про банкрутство
2 розміри мінімальної заробітної плати
9) заяви про порушення справи про банкрутство
10 розмірів мінімальної заробітної плати
10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною
2 розміри мінімальної заробітної плати






3. За подання до адміністративного суду:

1) адміністративного позову:

майнового характеру, який подано:

- суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати                                       
- фізичною особою
1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати
немайнового характеру, який подано

- суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем
1 розмір мінімальної заробітної плати
- фізичною особою
0,4 розміру мінімальної заробітної плати
2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами
110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду
120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви
4) заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України
130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги
5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
1 розмір мінімальної заробітної плати
6) заяви про забезпечення доказів або  позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення
0,3 розміру мінімальної заробітної плати

4. За видачу судами документів:

1) за повторну видачу копії судового рішення
0,003  розміру мінімальної заробітної плати за кожний аркуш паперу


2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа
0,03 розміру мінімальної заробітної плати
3) за роздрукування технічного запису судового засідання
0,01 розміру мінімальної заробітної плати за кожний аркуш тексту на папері формату А4
4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання
0,03 розміру мінімальної заробітної плати
5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України “Про доступ до судових рішень”
0,003  розміру мінімальної заробітної плати за кожний аркуш копії
6) за виготовлення копій документів, долучених до справи
0,003  розміру мінімальної заробітної плати за кожний аркуш копії
5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення
0,2 розміру мінімальної заробітної плати”;
частину третю виключити;
3) статтю 5 викласти в такій редакції:
“Стаття 5. Пільги щодо сплати судового збору
1. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі  — у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі — у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі —  у справах про стягнення аліментів;
4) позивачі — у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”;
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники — у справах  щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі — у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
10) позивачі — громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці — у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку. А також під час виконання службових обов’язків;
13) учасники бойових дій, Герої України у справах, пов’язаних з порушенням їх прав;
14) позивачі — у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”;
15) фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) — кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів — після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.”;
4) у статті 6:
1) у частині першій:
в абзаці першому слова “виключно через установи банків чи відділення зв’язку” виключити;
доповнити частину після абзацу першого новим абзацом такого змісту:
“За подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.”.
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
абзац третій частини другої виключити;
частину третю після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
 “У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.”.
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
друге речення частини четвертої виключити;
частину шосту після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
“У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом в розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.”.
У зв’язку з цим абзаци другий — четвертий вважати відповідно абзацами третім — п’ятим;
5) частину першу статті 7 викласти в такій редакції:
“1. Сплачена сума судового збору повертається  за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі  в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, крім випадків відмови у відкритті касаційного провадження у справі у зв’язку з тим, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.”;
6) статтю 9 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
“2. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. ”.
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
ІІ. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.  

         Голова Верховної Ради України

ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України
щодо сплати судового збору»

У законопроекті шляхом внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України та  Закону України «Про судовий збір» пропонується:
зменшити кількість категорій судових справ, при розгляді яких судовий збір не сплачується;
зменшити кількість платників, що звільняються від сплати судового збору;
відмінити пільги стосовно сплати судового збору суб'єктами владних повноважень у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень;
відмінити право часткової сплати судового збору під час подання адміністративного позову майнового характеру;
відмінити верхню межу розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру;
запровадити диференційовані ставки судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи) з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб.
У Пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що «відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання не пізніше травня 2015 року прийняти Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір»», відповідно до якого надходження коштів судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України протягом наступних 12 місяців повинні збільшитися у двічі». Крім того, «запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору,  встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також  подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності».
Головне управління щодо пропозицій проекту вважає доцільним зауважити наступне.
Головне управління підтримує пропозиції щодо зменшення кількості платників, які звільняються від сплати судового збору, і, зокрема, відміни пільг  стосовно сплати судового збору суб'єктами владних повноважень у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень. Адже у всіх свої експертних висновках щодо надання таких пільг головне управління  незмінно звертало увагу на те, що будь-яке звільнення органів державної влади від сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансування судів. Адже відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору, який сплачується до спеціального фонду Державного бюджету України, спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Крім того, звільнення окремих  органів державної влади від сплати судового збору не повною мірою узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, відповідно до якого основними засадами судочинства в Україні є «рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом», що дістало відповідне відтворення у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», а також у Кодексі адміністративного судочинства України (стаття 7), Цивільному процесуальному та Господарському процесуальному кодексах України (стаття 42²). Відповідно, звільнення від сплати судового збору, на думку управління, може розцінюватися як надання окремим державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу – юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір, що на практиці означатиме звуження їх права на звернення до суду. Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських (цивільних) правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників і в яких органи державної влади виступають не як суб’єкти владних повноважень, а як юридичні особи.
На нашу думку, виглядають дискусійними та потребують належного обґрунтування пропозиції щодо:
скасування верхньої межі судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою;
виключення громадських організацій, в тому числі громадських організацій інвалідів з числа суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
       Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»

1.                                                                                                                                                                                                                                Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Наразі правове регулювання щодо визначення платників, об'єктів та розмірів ставок судового збору, звільнення від сплати судового збору не може вважатись досконалим. Зокрема, відсутній єдиний системний підхід до визначення ставок судового збору, їх зміни та диференціації, внаслідок чого такі ставки істотно різняться, залежно від спеціалізації судів, а також необґрунтовано деталізовані для деяких категорій судових справ, в той час як для інших категорій – визначені у загальному порядку. Поряд із цим, внаслідок численних змін до Закону України «Про судовий збір» коло осіб, звільнених від сплати судового збору, наразі є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.
Поряд із цим підпунктом «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і Міжнародним валютним фондом) визначено, що для підвищення ефективності цивільного процесу буде ухвалено Закон про вибіркове підвищення судового збору, що матиме на меті забезпечити подвоєння доходів від судового збору в реальному вимірі впродовж 12 місяців.
Для забезпечення зазначеного є необхідність у перегляді підходів у питаннях встановлення соціально та економічно обґрунтованих ставок судового збору для фізичних і юридичних осіб, порядку їх сплати та повернення, а також перегляду переліку об’єктів справляння сплати судового збору та суб’єктів, що звільненні від його сплати.   
З метою усунення вказаних протиріч, а також на виконання вказаного зобов’язання за Меморандумом про економічну та фінансову політику було розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

2.     Мета і шляхи її досягнення
Метою законопроекту є запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору,  встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також  подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.
Так, законопроектом пропонується:
-         застосування єдиного підходу до визначення ставок судового збору у всіх судових юрисдикціях, що урівнює суди загальної, господарської та адміністративної юрисдикцій у їх фінансовій доступності для позивачів, а також унеможливлює зловживання сторонами своїми процесуальними правами та попереджуватиме порушення суддями законодавства у питаннях визначення підсудності  того чи іншого спору;
-         запровадження загальної системи диференціації ставок судового збору всього лише за двома критеріями:
-         залежно від виду особи позивача (заявника) – юридичної чи фізичної особи (при цьому, для фізичних осіб встановлюється значно менша ставка судового збору з метою забезпечення доступу до правосуддя);
-         за характером спору (майнового чи немайнового), що встановлює єдині та зрозумілі підходи щодо визначення розміру ставок;
-         підвищення ставки судового збору при зверненні до кожної вищої судової інстанції, що обумовлюється більшою ресурсною затратністю  розгляду справ у судах апеляційної, касаційної інстанції та Верховному Суді України, порівняно з місцевими судами, та відповідає світовій практиці;
-         виключення органів державної влади з числа суб’єктів що звільняються від сплати судового збору, що дисциплінуватиме їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.
Прикінцевими положеннями законопроекту передбачається набрання ним чинності з 01 січня 2016 року з метою дотримання вимог бюджетного законодавства.

          3. Правові аспекти
Нормативно-правовими актами, що діють у цій сфері, є: Цивільний процесуальний кодекс України; Кодекс адміністративного судочинства України; Господарський процесуальний кодекс України, Закон України «Про судовий збір».

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування


Фінансово-еокономічне обґрунтування, надане Державною судовою адміністрацією підтверджує подвоєння надходження від сплати судового збору у разі прийняття проекту у представленій редакції
Фінансово-економічне обґрунтування додається.

5. Позиція заінтересованих органів

Верховним Судом України до законопроекту висловлено зауваження, які не враховано.
Вищим адміністративним судом України, Вищим господарським судом України, Державною судовою адміністрацією України до законопроекту висловлено зауваження, які враховано частково.
Законопроект відповідно до вимог § 39 Регламенту Кабінету Міністрів погоджено без зауважень Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

6. Регіональний аспект
Законопроект не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6 1. Запобігання дискримінації
Положення законопроекту не містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції
У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Зазначений законопроект не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення
Положення законопроекту були обговоренні з представниками судової влади, органів державної влади та громадськості. За результатами обговорення законопроект було доопрацьовано, у тому числі з урахуванням пропозицій громадськості, зокрема, в частині щодо зменшення ставок судового збору для фізичних осіб від запропонованих раніше.

9. Позиція соціальних партнерів
Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу
Законопроект не є регуляторним актом.

10 1. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація законопроекту не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів
Прийняття даного законопроекту має забезпечити кращий доступ до правосуддя, а також збільшити надходження до Державного бюджету України від сплати судового збору за новими ставками, що створить передумови для покращення матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.


Міністр юстиції


                             Павло ПЕТРЕНКО

Комментариев нет:

Отправить комментарий


Карма