Украина, ситуация по Ленину: низы не хотят - верхи не могут. Что будет в 2015?

На картинке, французская Бастилия и здание верховной зрады.



Штрихи ситуации от Л. Тыхи:

Неужели в Украине, как и во Франции, революция растянется на десять лет? 
Французы  повалили Бастилию в июле 1789 и только в ноябре 1799 года осознали, что Директория  не очень думает о тех, кого сегодня назвали бы средним классом, и её разгоном  начали новый виток истории.

Украина нынче напоминает исторический момент времен Директории. Тогда правительству Франции приходилось бороться с экономическим и финансовым кризисом, развивающимся на фоне войны. Да и страна была поделена идеологически и религиозно, а ее выживание зависело от узкой прослойки выборщиков.

Сейчас Украина практически в таком же состоянии и ее существование также зависит от узкой прослойки индивидов, назвавшихся "политиками и депутатами". 
Как показала история, тех, кто думает о накоплении своих финансов, а не о государстве, в конце концов, ждет участь неприглядная…

Вот только у Украины нет десяти лет. Можно ли Майдан назвать своеобразным взятием Бастилии, сказать сложно, но то что за один год страна переживает то, что Франция за десять, это уже понятно. И если нынешняя украинская власть не возьмется за ум и не станет думать о стране, ее ждет участь Директории, когда ВСЕ правительственные органы разгоняют и заговорщиками создается новое правительство.

Украинцев пугают, что подобное выгодно Путину, что он только и ждет каких-то заварушек в Украине, а потому нельзя критиковать порошенко, а уж тем более против него восставать. 

Если логически разложить все по полочкам: президент и правительство это знают, то их задача какова? 
Правильно: работать на благо общества, чтобы не было даже желания бунтовать.
А что мы видим? Реформ нет. Как пишут зарубежные СМИ, деньги Международного валютного фонда, направленные в Киев, властями страны тратятся на войну и безбожно разворовываются, народ обкладывают такими налогами, что даже самому смирному предпринимателю охота обзавестись автоматом, и при этом власть (как и при януковиче) играет с народом в наперстки, все думая, что «дурень думкою багатіє».

Жозе-Мануэль Баррозу, как и многие другие западные политики, более не заигрывает с Порошенко и его вассалами. На Западе уже узрели план Порошенко по реинкарнации схем януковича в области разворовывания страны. Только если янукович не скрывал, что он – гопник, то Порошенко все под дипломата маскируется. Он почему-то уверен, что западных партнеров можно обманывать красивыми сказками о реформах, а народ - пугать Путиным (сдавая последнему украинские территории), а параллельно – воровать, воровать, воровать и… расставлять по всей Украине дополнительные магазинчики по продаже конфет Рошен.

Мир уже громко кричит, что стране может угрожать дефолт, а «патриот» Коломойский (тот, что в начале года нефть стырил и украинцев через Приват Банк обворовывает) потребовал от страны денег через свои офшорные компании. Конечно, сообщивший об этом Ляшко, совсем не пример добродетели и правды, но иногда он передает народу очень интересные факты. И если их сопоставить с другими, то картина вырисовывается отвратная: пока народ воюет за независимость и требует порядка и реформ, дерьмократическая власть Порошенко угождает сепаратисту Ахметову, заботиться о том, чтобы, не дай бог, не нашли тех, кто ворует деньги у армии, и уж совсем переживает за таких как Гелетей, которым атомные взрывы мерещатся. Они об этом прессе сообщают, а потом, испортив воздух и получив льготы, не попадают в тюрьму, а мило возвращаются охранять тушу гаранта.

Все, кто приходит с фронта, задают один вопрос: почему мы должны отступать, почему наших парней отправляют на убой, лишая их права бить врага лицом к лицу? 
Но «президент мира», думающий о том, как же все же продать свой такой непродаваемый бизнес, только ухмыляется: каждый, кто наклевещет на боевые и умственные способности президента и его команды, автоматически становятся предателями родины. 
И таки да! Где это видано, чтобы такой умный парень, что до сих пор сидит на двух стульях (и президентом работает, и бизнес в стране оккупанта ведет), стерпел наглость, когда ему напоминают, что Украина это - не его фабрика, где хочешь – увольняешь, хочешь – премируешь. Он такой наглости терпеть не намерен. 

А ничего, что у любого нормального человека возникает один, но очень маленький вопросик? Как может быть, чтобы Путин до сих пор не отобрал у Порошенко бизнес (которого в России значительно больше, чем одна липецкая фабрика). Ведь с точки зрения Путина, такой шаг – логичен. Так сделал бы любой, кто напал на чужую страну. 
Но Путин этого не делает? А почему? Ведь бизнес от смены владельца не распадется, рабочие места – сохраняться, да и налоги будут платиться вовремя. Тем не менее, Путин бизнес Порошенко не трогает, а Порошенко не разрывает дипломатических отношений с Россией, не запрещает регулярной российской армии понемногу, под музыку «мирного плана», оккупировать украинские территории, и при этом позволяя русским фашистам убивать цвет украинской нации – молодых парней, тех патриотов, которые первого декабря прошлого года послали Порошенко совсем не в администрацию президента.

Низы в Украине более не хотят терпеть разворовывания, глупые назначения всяких идиотов на серьезные должности, личных пятолизочников Порошенко, которые играют с курсом валюты и выделяют большущие суммы банкам (рефинансирование частных банков за счёт бюджета), что впоследствии объявляют о своем дефолте. 
Люди – не слепы. Они замечательно видят, как за красивыми фразами власти стоит банальное желание как можно больше украсть у народа, объяснив последнему, что тот – сам дурак.

Но верхи, даже осознавая, что низы уже не хотят (а это, по Ленину, революционная ситуация), все равно не желают ничего менять, наивно полагая, что их минует участь Директории и януковича. 
Одно плохо: если Порошенко спровоцирует народ на военный переворот, у Путина появится реальное основание назвать тех, кто придет к власти, хунтой. Но это уже другая история.

P.S. Помниться, в Париже Порошенко заявил в интервью французскому телеканалу France 24, что конфликт на юго-востоке Украины можно преодолеть за две недели. Вопрос к Порошенко: уважаемый, язык от лжи еще не ломит?


Смотрите  по  меткам,  другие  посты  блога

Украина. Бизнесмены снова идут во власть.

Гонтарева - которая возглавила Национальный банк Украины, является ярким примером, что ставленники  олигархов никогда не будут служить государству и народу.

В двух новых Указах Порошенко, глянул в гугле одну фамилию - и попал на бизнесмена.
На украинца он не сильно похож, чем то напоминает американского актера.

Других и смотреть не хотелось (( Все они слуги, только не народа.


ТАРАБАКИН  Дмитрий:




Дмитрий Тарабакин на бирже с1990-х гг. После окончания университета Киево-Могилянская Академия, где он получил степень по экономике, а также однолетней программы по экономике и финансам в Университете Рузвельта в Чикаго, участвовал в проекте KPMG Barents Group по созданию фондовой биржи ПФТС в октябре 1995 г.

1997-2000 - старший трейдер инвестиционного банка Центральной и Восточной Европы Wood & Co в Киеве и Варшаве.

В 2000 году совместно с бывшими коллегами основал компанию Dragon Capital. Стал управляющим директором.

Продавал бизнес Порошенко в 2014 году, но так вроде, и не продал. Печаль.



УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ   №50/2015 від 30 січня 2015 року


Про призначення складу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

1. Призначити ХРОМАЄВА Тимура Заурбековича Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2. Призначити членами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:

БУЦУ Юрія Богдановича;

НАЗАРЧУКА Ігоря Ростиславовича;

ПАНЧЕНКА Олександра Сергійовича;

ТАРАБАКІНА Дмитра Валерійовича.


Президент України Петро ПОРОШЕНКО 


Ещё один Указ:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ   №51/2015 від 30 січня 2015 року

Про призначення складу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

1. Призначити ПАШКА Ігоря Володимировича Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Призначити членами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг:

ГУРБИЧ Ольгу Іванівну;

МАКСИМЧУК Ольгу Василівну;

ЯСТРЕБА Дениса Анатолійовича;

ЗАЛЄТОВА Олександра Миколайовича.


Президент України Петро ПОРОШЕНКО



Смотрите по меткам другие публикации блога.


Ну и напоследок, чтобы не выезжали с Украины - те, кто подлежит мобилизации.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 40/2015

Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році

З метою забезпечення переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду, мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань України та за результатами робочої зустрічі Президента України з членами Кабінету Міністрів України, головами обласних, Київської міської державних адміністрацій, яка відбулася 14 січня 2015 року, постановляю:

1. Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) забезпечити встановлення порядку застосування норм і положень частини першої статті 21 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абзаців третього - четвертого підпункту 8 пункту 8 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації", пункту 3 статті 8, статей 9і, 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин п'ятої та сьомої статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України";

2) опрацювати питання щодо законодавчого врегулювання порядку виїзду за кордон громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та за результатами внести в установленому порядку відповідні пропозиції;

3) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти:

про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо унормування питань звільнення з військової служби під час мобілізації (в особливий період) військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з метою забезпечення ротації особового складу;

про доктрину соціального захисту та психологічної реабілітації осіб, які постраждали під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) в Україні.

2. Генеральному штабу Збройних Сил України невідкладно:

1) ужити заходів щодо укомплектування військових комісаріатів військовослужбовцями з відповідним рівнем фахової підготовки, зокрема з питань мобілізації;

2) опрацювати питання підвищення ефективності органів військового управління, насамперед шляхом їх доукомплектування офіцерами запасу.

3. Міністерству оборони України:

1) ужити разом із Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством соціальної політики України додаткових заходів щодо забезпечення соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців - учасників антитерористичної операції;

2) удосконалити разом із Міністерством охорони здоров'я України процедуру проходження медичного огляду військовозобов'язаних, які призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачивши механізм унеможливлення безпідставного надання відстрочки від призову за станом здоров'я;

3) ужити разом із Службою безпеки України за участю Генеральної прокуратури України невідкладних заходів щодо недопущення порушень законодавства України при проведенні мобілізації, зокрема щодо протидії можливим проявам корупції у військових комісаріатах.

4. Міністерству оборони України, Міністерству інформаційної політики України, Державному комітету телебачення і радіомовлення України, обласним, Київській міській державним адміністраціям за участю Національної телекомпанії України забезпечувати інформування населення через засоби масової інформації, мережу Інтернет про позитивний досвід організації мобілізаційних заходів, соціальні гарантії для військовослужбовців - учасників антитерористичної операції.

5. Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству інфраструктури України забезпечити підготовку та невідкладне подання підпорядкованими військовими формуваннями України пропозицій щодо потреб у військовозобов'язаних з урахуванням нарощування можливостей з охорони важливих державних та регіональних об’єктів інфраструктури, у тому числі в зоні проведення антитерористичної операції.

6. Міністерству соціальної політики України, Міністерству охорони здоров'я України вжити невідкладних заходів щодо створення єдиної системи підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів із психологічної реабілітації та соціальної роботи з особами, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та іншими особами, які постраждали під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків).

7. Службі безпеки України забезпечити підвищення ефективності контррозвідувального захисту проведення в Україні мобілізаційної підготовки та мобілізації.

8. Міністерству інформаційної політики України:

1) забезпечити розроблення та впровадження у місячний строк тематичних інформаційних програм для державних засобів масової інформації з метою створення героїчного образу захисника Вітчизни, а також інформування суспільства про соціальні гарантії військовослужбовців - учасників антитерористичної операції, у тому числі шляхом розповсюдження соціальної реклами;

2) забезпечувати проведення систематичних скоординованих з відповідними органами у сфері безпеки і оборони держави прес-заходів з метою інформування громадськості про цілі та засоби мобілізації.

9. Обласним, Київській міській державним адміністраціям:

1) невідкладно:

організувати інформаційне супроводження заходів мобілізації із залученням місцевих медійних ресурсів, оприлюднення інформації стосовно осіб, які протидіють або саботують проведення мобілізаційних заходів;

подати Кабінету Міністрів України інформацію про об’єкти, які потребують термомодернізації, а також паливно-енергетичний баланс регіону;

2) активізувати роботу з керівниками підприємств, установ, організацій усіх форм власності щодо сприяння заходам мобілізації, зокрема уточнення мобілізаційних планів;

3) у місячний строк:

організувати при місцевих державних адміністраціях роботу інформаційних центрів для інформування осіб, які постраждали під час виконання обов'язків військової служби (службових обов’язків), та членів їх сімей, а також членів сімей загиблих військовослужбовців і працівників правоохоронних органів про їх права та гарантії реалізації таких прав в Україні, залучивши до такої роботи представників громадських організацій, насамперед громадських організацій ветеранів;

забезпечити здійснення перевірки правомірності взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та призначення їм відповідних соціальних виплат.

10. Запропонувати Генеральній прокуратурі України організувати разом із Міністерством оборони України чергування працівників прокуратури у військових комісаріатах під час проведення заходів часткової мобілізації.

11. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України            Петро ПОРОШЕНКО


30 січня 2015 року





Саманный блок вместо кирпича. Строительство экологическое.




Саман это композиционный материал, состоящий с глины и заполнителя. Традиционно использовалась солома в виде заполнителя и арматуры для глины.

Многие считают, что без соломы самана не бывает. Но это не так.
Если рассмотреть глину как материал для строительства то становится ясно, что это природный клей. Дословно глина переводиться на английский язык как CLAY.
Значит, если есть клей, он должен, что-то склеить. В случаи с соломой глина работает хорошо, но не совсем так, как хотелось бы. Частичка глины размером около 0,005 мм (это зависит от вида глины и еще многих факторов), а солома по сравнению с этой частичкой просто мега размеров.
Глина чтобы склеить солому, обволакивает ее и склеивает соломинки, при этом склеиваются и частички глины между собой. Но при малом количестве соломы блок трескается и стает менее крепким.

Но так как солома работает еще и арматурой блок держится. Для того, что бы получить еще более крепкий блок добавляли песок.
Смесь песка с глиной образует клеящую массу. А эта масса склеивает солому. Песок заполняет глину и увеличивает расстояния между частичками глины. Получается, что глина, работая с песком, дает крепость смеси, а солома работает просто как арматура, утеплитель и заполнитель смеси. Есть еще несколько способов получить превосходный результат.

Если заменить песок, а его фракция от 0 до 2.5 мм, например древесными опилками или пылевидной сечкой соломы то результат будет ещё лучше.
В этом случае масса блока будет легче и выше теплоизоляция строения.
Блок с такой смеси не такой хрупкий.



Смотрите другие посты блога по месяцам и по меткам.

Котёл в Дебальцево. Отстутствие реформ. Большая Россия.

Приведены три разноплановые "резонансные публикации" на 28 января 2015 года.
Смотрите другие публикации блога - по месяцам или по меткам.


Противостояние ДНР и вооруженных сил Украины (ВСУ) грозит серьезным обострением. 

Трудная для ВСУ ситуация сложилась в городе Дебальцево, где, по сообщениям сепаратистов, им удалось окружить около восьми тысяч военных. Представители АТО эти сведения опровергают. Однако, если украинские войска действительно попали в "котел", возможны  крупнейшие потери со времен Иловайска.

Руководитель украинской группы "Информационное сопротивление" (ИС) Дмитрий Тымчук поделился тревожными новостями: непростая для украинских военных ситуация сложилась на дебальцевском направлении, где войска ополченцев "проводят доукомплектование своих передовых подразделений личным составом и боевой техникой".

"Противник продолжает наращивать свои ударные тактические группы на фланговых позициях дебальцевского плацдарма, а также севернее Авдеевки и в юго-западных пригородах Горловки.
На направлении "главного удара" по левому флангу дебальцевского плацдарма развернута сводная артиллерийская группа террористов, укомплектованная российскими военнослужащими из состава двух артиллерийских бригад Центрального военного округа РФ (26 ед. САУ и буксируемой артиллерии, 12 установок РСЗО)".

ДНР говорит, что ситуация у украинских войск гораздо хуже, чем ее описывает Тымчук. В сообществе "Сводки от ополчения Новороссии" появилась новость об успешном закрытии дебальцевского котла.

В окружении оказалось около 8 тыс. украинских военнослужащих: они полностью отрезаны от тыла и, соответственно, от поставок боеприпасов и продуктов.

Впрочем, официальные представители АТО опровергают эту информацию.

Обычно не скупящийся на информацию о противостоянии украинцев и сепаратистов депутат Верховной рады Антон Геращенко отказался комментировать происходящее. Также от реплик воздержался и министр обороны непризнанной ДНР Владимир Кононов. Информация появляется в группах ополчения в социальных сетях, однако поручиться за ее объективность нельзя.

"Дебальцевский котел — бои продолжаются в Новолуганском, Мироновке, Мироновском, возле Лозовой и в самой Лозовой, в районе Новогригорьевки и в Попасной. Мы проводим укрепительные работы на высотах, в Лозовом, Красном Пахаре, Троицком, Санжаровке, Каютино и Доломитном. Бахмукта — снова наступаем, Крымское практически окружено, ВСУ обстреливают Новотошковское — мы отвечаем, удар с Новотошковского по Нижнему удался, оборона поселка была пробита, сейчас идут бои, — говорится в сообщении. — Наше наступление поддерживает артиллерия с Сокольников и Кряковки — куда противник и отвечает. Противник атакует постепенно под Горловкой, а мы удачно отбиваем атаки. На данный момент под нашим контролем Шумы, Артемово и Майорск — куда противник постоянно наносит удары. Мы успели укрепиться и отбиваем атаки. Соотношение сил на Дзержинском направлении 2 к 1 в пользу противника".

Но так как он атакует — соотношение в скором времени может поменяться в нашу сторону.

В Попасной продолжаются уличные бои. Знаменательно, что противник перестал бросать туда резервы, так как мы накрываем часть из них с "Градов", САУ и "Ураганов".

Необходимо отметить, что в случае, если ополченцам все-таки удастся закрыть котел, это может стать крупнейшим военным поражением ВСУ с начала антитеррористической операции на востоке страны.

Еще свежи воспоминания о "иловайском котле", в котором, по различным оценкам, погибли от нескольких сотен до нескольких тысяч украинских военных.

Напомним, иловайский котел был образован во второй половине августа прошлого года. Украинские батальоны "Донбасс", "Днепр-1", батальоны МВД "Херсон", "Свитязь" и "Миротворец", а также сводная рота 93-й и 17-й бригад ВСУ, пытавшиеся взять город, были окружены 26 августа, через двое суток их положение было признано катастрофическим. Владимир Путин призвал ополченцев создать гуманитарный коридор для выхода военных из котла, на что представители ДНР согласились, но с условием, что украинцы выйдут безоружными. Тем не менее не все подконтрольные Киеву части согласились покинуть котел на условиях сепаратистов, было предпринято несколько попыток прорыва, на что ДНР ответила расстрелом военных.


Причиной столь громкого поражения предположительно стали ошибки высшего военного командования. Однако информация о произошедшем была засекречена.



Джордж Сорос: Я не понимаю, чем «новая Украина» отличается от старой

Не понятно, что собой представляет новая Украина, ведь она не провела ни одной яркой реформы.

Для европейцев, и для самих украинцев до сих пор загадка, что собой представляет это новая Украина. У вас до сих пор нет таких ярких примеров реформ, которые провела Грузия. К примеру, реорганизация дорожной полиции.

Свое выступление Сорос закончил тем, что в ближайшее время эта крайне важная реформа наконец-то будет осуществлена.

Не прозвучало конкретики и от самого высокопоставленного представителя украинской делегации - замглавы Администрации президента Дмитрия Шимкива, который уже более полугода отвечает за воплощение реформ.

Международные партнеры, вероятно, хотели услышать от него календарный план необходимых изменений или конкретные уже достигнутые результаты.

Вместо этого,  "порошенковцы" озвучили три основных просьбы Украины к ЕС и США – поддержка безопасности, финансовая помощь и доверие к нынешней команде реформаторов, которые, по признанию замглавы АП, сейчас «бегут марафон и обязательно его выиграют».




Москвичка Марина КОРОЛЕВА: «Русского мира» не существует даже в России. Куда мы лезем?

Во Франции случаются антисемитские эксцессы: поджигают синагоги, заложники в магазине кошерных продуктов. Итак, это случается.

Что делает Израиль? Поддерживает ополчение французских евреев, присылает оружие, военных советников, гуманитарную помощь, склоняет к референдумам?... Израиль говорит: плохо вам, вы не чувствуете себя в безопасности - добро пожаловать домой, на историческую родину.
Вот вам гражданство, вот вам пособия на первое время, курсы языка, обустраивайтесь. Страна маленькая, но примет всех евреев - всех, кто пожелает.

И вот теперь у меня несколько простых вопросов.

Россия занимает первое место в мире по территории. По населению - девятое. У нас огромные пустующие пространства. У России было почти пятнадцать лет - когда было очень много денег!

Почему, имея такую территорию и такие ресурсы, Россия не звала к себе весь "русский мир", не размещала, не обеспечивала необходимым? Ибо, в отличие от маленького Израиля, Россия и города могла за это время построить, и дороги к ним, да и квартиры могла давать - на нефтяную-то ренту.

Если не нравится людям жить в Донбассе, в Киеве, в Крыму, в Риге, в Баку (ну, допустим) - разве России мало земли для того, чтобы разместить здесь всех, кто хочет быть с "русским миром"?

Скажете - звали, не едут. Тогда вопрос - а почему не едут-то?... Отвечать - или сами ответите?

Не можем построить "русский мир" на своей территории - а на чужой можем?

И что это тогда - все эти разговоры о соотечественниках, русском языке и притеснениях в других странах?

Лукавство. Я выбрала самое безобидное слово из возможных.

Заботитесь о людях, беспокоитесь о них - к себе забирайте, к себе!
 Не можете? Не хотите? Они не хотят к вам?

Так отойдите, казалось бы. Но нет: тогда мы идем к вам.

Власть против создания территориальных громад. Как создать ГРОМАДУ?

Вот скан ответа, о существующей проблеме:


Мы все не раз слышали слово «громада» или «община» – его так полюбили чиновники в 2014 году.
Возможность создания громад оговорена законами и даже Конституцией Украины.
В частности, в статье 140 Конституции сказано, что местное самоуправление является правом территориальной громады. 
Процесс создания громад, начавшийся в Украине, встречает активное сопротивление районных и областных властей. 

На сегодняшний день в Украине уже создано 42 территориальные громады в 10 областях. 

По закону
Помимо статей 140-143 Конституции Украины, о территориальных громадах говорится в статье № 169 Гражданского кодекса Украины:
«Территориальные громады ... могут создавать коммунальные предприятия, учебные заведения, предпринимательские общества, принимать участие в их деятельности на общих основаниях». Существует также Европейская хартия местного самоуправления, ратифицированная Украиной, статьи 4 и 6 которой посвящены территориальным общинам. В том же Гражданском кодексе сказано, что в коммунальной собственности находится имущество, в том числе денежные средства, принадлежащие территориальной общине; управление имуществом, находящимся в коммунальной собственности, осуществляют непосредственно территориальная община и образованные ею органы местного самоуправления.
– Территориальная громада – это структура, которая должна создавать орган местного самоуправления, милицию, территориально-избирательную комиссию, – говорит глава ассамблеи общественных организаций малого и среднего бизнеса Украина Игорь Гурняк. – Территориальная община является собственником, а потому, согласно Гражданскому кодексу Украины, является юридическим лицом публичного права. Тем более что она обладает всеми необходимыми характеристиками: правоспособностью, дееспособностью, деликтоспособностью. 
Мы не выполняем даже своею Конституцию!

Не требует дополнительного утверждения и устав громады.
В то же время, для начала хозяйственной деятельности регистрация устава после утверждения сельским, поселковым или городским советом возможна на основе постановления Кабинета министров от 27 июля 1998 № 1150 «Об утверждении Положения о государственной регистрации уставов территориальных общин».


Как создать громаду? Это просто.

Если возможно проведение общего собрания жителей села или города в количестве 50 % + 1, на нем должны быть приняты решения о создании общины, о принятии устава общества, об избрании руководящих органов общества. Статус и тип руководящих органов регламентируется малой конституцией общины – уставом. Взаимодействие с органом местного самоуправления оговорены Конституцией Украины, уже упоминавшейся Европейской хартией, другими актами, которые не противоречат Конституции Украины.
Если общее собрание из-за большого количества жителей или по причине отдаленности окрестностей административно-территориальной единицы провести не удается, можно воспользоваться правом собрания общественных представителей. Каждый общественный представитель имеет подписной лист – протокол с паспортными данными и подписями жителей, которые делегировали ему свой голос для решения только конкретных вопросов: создание общества, избрание руководящих органов общества и принятие устава общества (возможно, конкретного вопроса относительно целевого назначения того или иного имущества общества и т.д.). 
Создание территориальной общины – это своего рода лакмусовая бумажка для мэра или сельского головы. Если председатель сельсовета или мэр хотят избежать контроля своих решений, они будут противодействовать созданию общины. И наоборот – если руководитель работает в интересах населенного пункта, громада станет для него очень мощным подспорьем.

Что на практике?
Интересно, что именно Запорожская область является ярким примером того, на что способна громада.
Так территориальная община Гуляйпольского района Запорожской области создана в 2013 году на общем собрании, в котором приняли участие 5 из 7 тыс. жителей города. Необходимость в этом возникла в связи с тем, что ООО «Гайчурский ГОК» было дано разрешение на разработку руд с урановыми вкраплениями на территории Гуляйпольского месторождения.
После митинга и принятого на нем решения о запрете разработок областным советом было отменено свое же решение от 24.12.2012 г. «О согласовании вопроса предоставления ООО «Гайчурский ГОК» специального разрешения на пользование недрами общегосударственного значения с целью геологического изучения, в том числе опытно-промышленной разработки железистых кварцитов Гуляйпольского месторождения». Фактически была остановлена добыча на территории заповедника «Балка Резаная», не допущено истощение запасов питьевой воды Гуляйпольского месторождения питьевых вод, которое является единственным источником водоснабжения района.

В других регионах аналогичная ситуация – территориальные общины добиваются переоценки и установления адекватной стоимости аренды паев (Львовская область), запрещают строительство экологически небезопасных объектов (Ивано-Франковская область), возвращаются земли в коммунальную собственность (Ровенская область).
Естественно, власти на местах это не очень нравится. Так против активистов создания территориальных громад в соседнем Днепропетровске возбужден ряд уголовных дел. Несмотря на это, идея создания территориальных общин приобретает все большую популярность. Например, прямо сейчас по Западной Украине проходит так называемый автомайдан «Территориальные громады — хозяева Украины», цель которого помочь территориальным общинам самоорганизоваться.
Возможно, в ближайшее время аналогичная акция пройдет и в других областях Украины.


Право власностi на державу 

Кому належать суди й міліція, чому не діє закон і як повернути народові вкрадене національне багатство?

«Дарована нам Богом країна у центрі Європи з її землею, водоймами і річками, лісами і надрами розграбовується, бо український народ не став реальним власником та господарем на своїй землі й у власній країні», — говориться у Зверненні до громадян про створення територіальних громад. Причому не через «брак національної ідеї», яка «не спрацювала», а з більш прозаїчної причини: після прийняття Конституції України загальнонародна та соціальна власність — усе рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси — «держава УРСР» мала передати територіальним громадам «держави Україна», як визначеному Конституцією власнику. Але не передала... До того ж, за Конституцією, носієм влади в Україні є народ, натомість владу узурпувала група осіб.
«Ми маємо знати, за що виходимо на Майдан», — закликає відома правозахисниця, керівник громадської організації «Правовий простір» Рімма Білоцерківська. Тільки публічна власність і відповідальність за неї змінить людей. Безлад у країні завершиться тоді, коли «житель» відчує себе громадянином, свідомим власником певної території і своєї частки національного багатства. Адже громадяни — це члени громади. Повновладдя громад — це і є наша національна ідея.
Органи безвладдя
У 1990–му багато говорилося про надзвичайне національне багатство України, про моря, корисні копалини, чорноземи, економічний та науковий потенціал та про те, що все це потрібно повернути народові — кожному з нас. Ця інформація вiдіграла не останню роль у тому, що більшість людей 1 грудня 1991–го проголосували за створення самостійної країни. У 1996 році (вже після того, як особисте багат¬ство з Ощадбанку СРСР перелилося в кишені непорядних кредиторів), набрала законної сили українська Конституція і тодішня влада не передала національне багатство у володіння кожному громадянину України через територіальні громади. Можливо, цим пояснюються наші спільні побиті дороги, занедбані парки, вирубані ліси, «безкоштовна» медицина, убогий вигляд музеїв — у країні, що славиться кількатисячолітнім культурним надбанням?
Люди, які об’єдналися в Асамблею громадських організацій малого та середнього бізнесу України, звернули увагу на це під час Податкового майдану. Вони зрозуміли, що навіть дуже велелюдна акція без системних змін у державі не вирішить проблеми. Створивши мережу колективного самозахисту по всій Україні, підприємці змогли себе краще захищати, але було дивно, що прокуратура, міліція, суди, органи місцевого самоврядування не дотримуються законодавства. Чому? Поступово, вивчаючи Конституцію та інші закони, з’ясували: в Україні відсутній власник, структура, яка мала створити орган місцевого самоврядування, міліцію, територіально–виборчу комісію та інші органи влади як інструменти управління.
«Коли ми побачили, що територіальних громад–власників в Україні немає, ми зацікавилися: а хто ж утворив органи місцевого самоврядування, які, за Конституцією, має утворювати громада? — каже Рімма Білоцерківська. — З’ясувалося, що такі органи — самоутворені, вони юридичні особи приватного права власності, а не публічного, як це є в Польщі, Чехії і Словаччині, де на власності громади заробляються гроші для всіх громадян». Крім того, по всій Україні органи місцевого управління утворені в один і той же день — 21 травня 1997 року. «Виявляється, в цей день було прийнято закон про місцеві органи самоврядування, але він вступив у дію через три тижні після цього, — продовжує правозахисниця. — Отже, в день, коли по всій Україні відбувалася реєстрація органів місцевого самоврядування, не було ні засновників цих органів, ні розпорядчих актів — тобто протоколів, що територіальні громади–власники заснували такий–то орган самоврядування. Навіть закону про це не було. Створювали незаконний виконавчий комітет, який заснував міську раду. А вже міська рада його ж реєструвала. Слід було робити навпаки: утворити територіальні громади–власники, які б створили орган місцевого самоврядування. А він мав заснувати виконавчий комітет».
Кого захищає міліція?
«Ми почали досліджувати інші органи — пенсійний фонд, прокуратуру, податкову, міліцію, суд. Вони так само непідконтрольні громадянину й існують як приватні юридичні особи, засновані, як правило, на паспорт громадянина, який був начальником», — каже пані Рімма. З’ясувалося, що суди є «юридичними особами приватного права». Адже, згідно з законом, без рішення власника–громади неможливо оформити юридичну особу публічного права. Такі суди не є вповноваженими виносити вироки. Вони підпорядковані тим, хто узурпував владу, а не громаді.
За статтею 142 Конституції України, місцевий бюджет належить територіальній громаді. Тим часом його рахунки — «липовим» органам місцевого самоврядування...
З’ясувалося, що міліція — це також «приватна юридична особа», яка не має права мати зброю. Підприємці полегшено зітхнули: «Тепер ясно, чому вони з нас знущаються, шкуру знімають, наркотики підкидають, чому вони платять гроші, щоб отримати свої посади». Так, у рідному місті Рімми Білоцерківської Сiверськодонецьку на Луганщині міський відділ управління МВС України зареєстровано Державним реєстратором реєстру юридичних і фізичних осіб–підприємців 10 липня 1994 року. «Відповідно до того, що в місті Сiверськодонецьку немає територіальної громади, а отже немає Сiверськодонецької міської ради, що могла б утворити міський відділ управління МВС України в Луганській області, виходить, що в Сiверськодонецьку діє не передбачене законом воєнізоване та озброєне формування», — зазначає пані Рімма.
Підприємці зробили запити — хто засновник Київської міськради, кому належить приміщення КМДА, Адміністрації Президента, Кабміну, Конституційного Суду? Жодних розпорядчих документів, що підтверджували б право власності, їм не надали. Тому 23 грудня 2013 року було подано «повідомлення про знахідку». Можливо, в цих приміщеннях засідають на незаконних підставах? Правозахисники пояснюють, що в приміщеннях центральної влади мають працювати представники територіальних громад, яких висунули й делегували громади і яких добре знають на місцях. «З’ясувалося, що міністерства — це приватні юридичні особи, які мають ЄДРПО, — каже пані Білоцерківська. — Центральна виборча комісія зареєстрована 24 вересня 1997 року. Написано, що на підставі Закону про Центральну виборчу комісію від 17 вересня 1997 року. Але цей закон прийняли 17 грудня 1997 року! А чинностi вiн набув 1 січня 1998–го. Тобто, ЦВК створено на підставі закону, якого не було. Виходить, цей орган не може проводити вибори, оголошувати їх результати і надавати повноваження й посвідчення депутатам. Тому від 1997 року в нас ні Президента немає законного, ні Верховної Ради. Якийсь спрут по всій Україні підмінив собою власника. Тому коли в нас змінюються особи в органах влади, вони починають нашу територію наново переділювати». І оберігають себе від народу — міліцією, судами, прокуратурою. А «органи місцевого самоврядування» перетворилися на органи покарання, переслідування та вимагання.
Повернення влади і власності
Який вихід? «Правовий простір» пропонує об’єднуватися в територіальні громади, встановлювати конституційний лад і ставати власниками держави. Громада наймає для своїх потреб фахівців — чиновників, міліцію, суддю. Зараз багато говориться, що державою володіють олігархи, але юридично ж нею володіють громадяни. У кожного з нас, як підрахували фахівці–економісти, вкрали майна на сотні тисяч доларів. І ми маємо змогу це повернути. «Знання — основний інструмент змін, — каже представник громадської організації «Самоврядна громада» історик–суспільство¬знавець Інна Плотнікова. — Чотири закони, які гарантують нам права: Конституція України, Європейська хартія місцевого самоврядування, ратифікована в Україні, Закон «Про місцеве самоврядування», Закон «Про органи самоорганізації населення» і Положення про збори за місцем проживання. Є механізми й інструменти, що забезпечують статтю 5 Конституції: «Вся влада належить народові і джерелом влади є народ». Ці інструменти навмисне приховуються тими структурами й особами, які піклуються про збереження існуючої системи. Їм не потрібна сильна громада, «населення» має бути лише ресурсом. Нам говорять: «Ви ж самі обираєте собі органи влади». Але ж ми просто наповнюємо органи влади: нам пропонують проголосувати за якихось осіб, але ми самі не висуваємо кращих фахівців iз громади, щоб надати їм повноваження керувати».
У нас постійно говорять про «громадянське суспільство». І плутають його — зумисне чи через незнання — з громадськими організаціями. Так, у 2010 році ухвалили законопроект «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», де йдеться, що держава підтримує громадські організації і хоче залучати їх до співпраці — щоб розвивати громадянське суспільство. Утім, як нагадує Римма Білоцерківська, громадські організації і політичні партії — це не громадянське суспільство. Громадська організація — це «клуб за інтересами», так є в усьому світі. І лише з громадян, об’єднаних у громаду на місцях і громаду держави, складається громадянське суспільство контролю із впливовими інструментами народовладдя.
Досвід реальних громад
В Україні створено вже понад 45 територіальних громад. Громадяни своїми силами на своїй території припиняють екологічно небезпечні будівництва та незаконну вирубку лісу, повертають у власність громади сади, ставки, домагаються звітування сільського голови, зберігають у власності громади нерозпайовану землю, захищають історичну спадщину. Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу, ГО «Правовий простір», ГО «Вільний простір» постійно організовують семінари, тренінги на цю тему. Зокрема, на Майдані — до останніх днів в «Українському домі».
У 2011—2012 роках ці партнерські організації організували інформативний Автомайдан по бага¬тьох містах і селищах України. А восени 2013 року Автомайдан відвідав уже створені більшістю жителів на загальних зборах територіальні громади.
У селі Сівка–Войнилівська на Івано–Франківщині ніяк не могли добудувати мiст. Адже не було адекватного суб’єкта цивільно–правових відносин, який проконтролював би виконання робіт. Тепер згідно з Конституцією і Цивільним кодексом України створено юридичну особу публічного права — територіальну громаду, яка взялася вирiшити це питання. Громада села також протестує проти розробки кар’єру гравію без урахування її інтересів, без дозвільних документів. Уже є чималий успіх — на землях громади заборонено будівництво величезного данського свинокомплексу ТОВ «Даноша», що знищив би ділянки родючих грунтів, затруїв воду і ширив би селом отруйний сморід.
Громади поки що вчаться керувати своїм майном. Знайомляться з законодавством, складають реєстри власності. Найактивніше громади створюють там, де є пряма загроза здоров’ю людей, скажімо, в Чайківці на Житомирщині, де через необдуманий видобуток титану на підприємстві Дмитра Фірташа вже бракувало питної води.
ВАРТО ЗНАТИ
Як відбувалася реорганізація у Польщі, Чехії та Словаччині, після падіння Берлінської стіни і розвалу «соцтабору»? В адміністративних одиницях — селищах і містах зафіксували кількість і обсяг власності, створили реєстри власників і власності. Реєстр власників дає можливість контролювати вибори (у нас досі немає реєстру власників, тому постійно «голосують» мертві душі). А реєстр власності не дає розкрадати (у цих країнах немає олігархів) і дає можливість перевіряти ефективність керування тих, кого обирають на місцеве керівництво. Тих, хто примножили багатство територіальної громади за свою каденцію, залишають. Нездібних чи крадіїв переобирають. На міського голову зазвичай обирають талановитого менеджера, який побудував свій успішний бізнес і передав його своїм дітям, уміє добре заробляти і керувати. Соціальний захист забезпечують за рахунок національного багатства.

ВОЖДЬ ЧИ ГРОМАДА?
Нинішня невизначена ситуація виявляє «війну світоглядів». Люди дискутують: усе залежить від лідера чи від громади? Як нагадує провідний науковий співробітник Інституту психології ім. Костюка, керівник проекту «Психологія життєвого успіху» Юнона Лотоцька, є римський та візантійський типи мислення . Згідно з римським, є асоціація лідерів, принцип самоорганізації, ієрархія не потрібна. За візантійським, «євразійським» — має бути лідер, що вимагає, відповідає та веде. «Мені здається, що ми звикли до другого, але багато хто вже думає першим, — зазначає дослідниця. — В першому кожен важливий. Закон для всіх, правила важливі для суспільства. Лідери ситуативні».
Один з найвідоміших росієзнавців Заходу Річард Пайпс дослідив, що в Росії (в межах якої тривалий час перебувала і Україна) сформувався «вотчинний» тип правління, коли вся земля разом з людьми, що на ній живуть, вважається власністю правителя. А на Заході саме інститут приватної власності упродовж століть встановлював реальні межі королівської влади.


НЕ ПАСКОМ — ТАК ПРЯНИКОМ

Восени минулого року розпочалася масована кампанія з дискредитації інституту територіальних громад, що прикривала нову ініціативу Президента Януковича — Концепцію реформування місцевого самоврядування і адміністративно–територіального устрою, суть якої в тому, щоб головним суб’єктом місцевої влади визначити не громаду, а виборний орган місцевого самоврядування. Тим часом проросійський «Український вибір» Медведчука будує свою піар–кампанію на темі територіальних громад. Це при тому, що в Росії безпосереднє управління народу з Конституції взагалі вилучено.

Серед усіх політиків не видно зацікавлених у зміні системи і поверненні громадянам їхніх конституційних прав.

На випадок, коли рух за створення територіальних громад не вдасться зупинити «законними» методами, в узурпаторів влади є цілий арсенал «замаскованої» зброї.
Скажімо, агітуючи ніби за територіальні громади, пропагують ідею федералізму. Тобто за можливість усім тим, хто грабує країну, залишити за собою це право «на місцях», як це сталося після розвалу СРСР.
Використовують і «чорний піар», листівки: «Обережно: секта! Під виглядом створення територіальних громад людей заманюють у секту. Керівником секти у вашому районі є (ім’я та прізвище). Бережіть себе і своїх близьких». Панацеєю від усіх нинішніх проблем називають: перевернення прапора, зміни до Конституції, федералізацію. Підміна понять і профанація ідеї — щось подібне з ідеєю люстрації владних органів, коли на визнаний алгоритм відсторонення від влади колишніх штабістів КПСС–ВЛКСМ–КДБ накладають потребу кримінальної відповідальності за економічні злочини нинішньої влади.

Переконувати, що створення громад — справа важка і тривала.
Так, ЗМІ повідомили, що 7 лютого відбулися «перші в історії столиці Загальні збори Київської територіальної громади». Там було понад 300 «повноважних представників від районів». Головував на зборах знаний Іван Салій, секретарював Юрій Збітнєв. Учасники засідання одноголосно підтримали намір організувати «об’єднавчі збори громад країни». Один нюанс — ця «територіальна громада Києва» не створена, а проголошена, всупереч законодавству. І не зроблено головного — реєстру власності, який би засвідчив, чим громада володіє. Територіальна громада має формуватися від будинку — до вулиці, до житлового масиву, до району, а потім уже із делегатів районів — на рівні міста.


ЯК СТВОРИТИ ГРОМАДУ

Якщо можливим є проведення загальних зборів жителів села чи міста у кількості 50 відсотків +1, то на цих загальних зборах мають бути прийняті рішення: про створення громади, про прийняття статуту громади, про обрання керівних органів громади. Якщо загальні збори жителів провести не вдається, можна скористатись правом участі у зборах громадських представників, кожен з яких має підписний лист — протокол iз паспортними даними та підписами жителів, що делегували йому свій голос для вирішення конкретних питань. Легітимна громада створена самою громадою. Коли більшість жителів територіальної громади приєдналася до договору громади, на баланс легалізованої територіальної громади береться все комунальне майно, яке знаходиться на території проживання людей. А вже потім мають бути делегованi — переданi влада та майно органам виконавчої влади. Після цього мають відбутися вибори органів виконавчої влади. Які, в свою чергу, вибирають виконавчий комітет. Докладніше — на сайті pravo.prostir.ua.

ПРЯМА МОВА
Майдан — це насправді боротьба за національне багатство, вважає відома правозахисниця Рімма Білоцерківська. У 2006–му вона створила громадську організацію «Правовий простір», що надає юридичну підтримку малому та середньому бізнесу. У співпраці з ГО «Вільний простір» ця організація поширює досвід територіальних громад і захисту прав законних власників.
— Пані Ріммо, як співіснує приватна власність і власність територіальних громад? От, приміром, коли берег річки раптом стає чиєюсь приватною власністю?
— Від цього будемо убезпечені. Там, де створені територіальні громади, люди зупинили вирубку лісу, повернули собі ставки. Коли створюється територіальна громада, то найперше створюється реєстр публічної власності та реєстр її власників. Потім на нього накладається опис приватної власності. Усі реєстри майна територіальних громад складають державний майновий фонд. І він не приватизується.
— Але ж яким чином вказати «непрошеному» гостю на двері?
— Це як у квартирі — коли ви говорите якомусь нежданому гостю: «Вийдіть, будь ласка», то це ваше рішення не можна скасувати ні рішенням суду, ні будь–яким іншим. Отож коли територіальна громада на своїй території забороняє олігарху видобувати копалини — він зобов’язаний це рішення громади виконати. Ми 18 років живемо у злочинному просторі. Наша власність «теліпається» в олігархів, вони її і на себе оформити не можуть, і нам повернути не мають бажання. Утім через нас нею керують — як своєю. Кожен iз нас — власник 1/46–мільйонної частки національного багатства. А прив’язка до нашої громади — це формальна зона відповідальності перед усіма іншими громадами України за збереження і примноження цієї частки, що на нашій території.
У Сiверськодонецьку, згідно з документами, які ми маємо, об’єднання «Азот» не належить Фірташу. Йому належить юридична особа, що всередині, яка виводить гроші просто в офшори замість того, щоб передавати прибуток територіальній громаді — бо то є її комунальне підприємство, згідно зi 143–ю статтею Конституції. Ми підрахували, що у нас в офшор іде тільки з «Азота» — два бюджети. Загалом, в офшори вивезли один трильйон доларів. Це 8 трильйонів гривень. Валовий внутрішній продукт України складає 373 млрд. гривень, а бюджет України — 35 млрд. гривень. Це в 300 разів менше, ніж виводиться в офшори.

— Наше законодавство не гірше за європейське. Чому воно не діє?
— Бо громадянин як власник національного багатства не відбувся у територіальній громаді, через реєстр власників і виборців. Контроль на території здійснює, згiдно з Конституцією і Європейською хартією, український народ, який досі не взяв на себе цієї відповідальності. У Конституції написано, що власник, територіальна громада, безпосередньо керує своїм майном через загальні збори, висуває кандидатури на посади керівників податкової, прокуратури, міліції, суду. Усі начальники на території підпорядковуються голові територіальної громади. Якщо міліція чи прокуратура чинить безлад, то не потрібно писати в Київ чи Луганськ. Слід звернутися до міського чи селищного голови, і якщо він не реагує на звернення багатьох людей, наступного разу люди його переобирають. Це інструменти впливу. Громадянин–власник у державі — гарант, на якому все зафіксовано. Незалежно від того, кого ми обираємо і кому ми передаємо в керування наше національне багатство — для нас із вами нічого не змінюється. Тоді в Києві у нас будуть лише загальнонаціональні служби і Президент як обличчя держави, який має повноваження лише укладати економічні угоди, примножуючи національне багатство, за нормами Конституції України.
Політика — це вузька площина в сфері національної економіки. Для неї потрібно обирати здібних менеджерів, які можуть примножити національне багатство.
А тих, кого ми обираємо на посаду Президента чи в органи місцевого само¬врядування, ми запрошуємо на посаду менеджерів, щоб вони заробили грошей на соціальну державу, як написано в 1 ст. Конституції України. Тоді за рахунок національного багатства забезпечуватиметься захист соціальний, пенсійний, медичний.

Боротьба за національне багатство, яке ми з вами не оформили на себе.

Слід потрудитися і провести загальні збори міста.
І винести рішення прямої дії, скажімо, прибрати «Беркут» із вулиць міста, звільнити адміністративні приміщення, які нікому не належать.
Далі скликати загальні збори України — яка теж є великою територіальною громадою, і також повиносити рішення прямої дії.
Ми маємо вимагати конкретні речі, які є в законодавчому просторі.
Закон справді захищає. Просто його треба брати в руки і ним користуватися.
Є багато дієвих інструментів, якими досі ми не користувалися і які наразі є єдиними, які ми можемо застосувати.
Поступово йти до конституційного устрою, який забезпечить гарантії добробуту Народу.


Додаткові матеріали, запити та відповіді "органів влади":











Где найти жениха? Реальная кандидатура.

Увидел видео, новое 2015 года.
Мужчина в возрасте 45 лет, который не был ранее женат  - ищет невесту.

Видео на 8 минут, там даже указаны контакты.

http://youtu.be/8enB4TjPXvc

Интересно он сказал: настоящей любви не было.

Так что, у девчёнок (женщин) Украины, а возможно и России, есть шанс найти вторую половинку )))

Интересно, что думаете об этом. Напишите в комментах. В этом блоге разрешены даже анонимные )))

Смотрите другие материалы блога, по месяцам (в правой колонке).

Волонтёрство - это поддержка "олигархической системы". Надо требовать изменений власти!

Вместо того, чтобы требовать от чиновников исполнения своих обязанностей (для того и создано государство), люди с добрым сердцем помогают армии, переселенцам и так далее.

А чиновники и олигархи продолжают воровать. Ничего не изменилось.

Как думаете? 

В этот пост буду добавлять ссылки, которые попадаются о коррупции и воровстве тех, кто при власти.
В комментариях, можете добавить ваши ссылки, по меткам смотрите похожие по тематике статьи блога.

25.01.2015
Сотрудников Государственной миграционной службы заставляют сдавать по 500 гривен на день рождения главы ведомства



14.03.2015
Коломойский начинает разоблачать"бизнес-элиты" Украины, кто первый начал - тот и выиграет.

5 марта 2015 года на заседании Специальной парламентской контрольной комиссии по вопросам приватизации Коломойский сообщил депутатам, как происходила приватизация самых лакомых кусков экономики во времена президента Кучмы, какие и за что он, Коломойский, выплачивал взятки зятю президента Виктору Пинчуку и самому президенту, каким образом получили свои активы другие олигархи и во сколько они обошлись им в реалиях.

Коломойским названы десятки преступно приватизированных крупнейших энергоконцернов, добывающих, обрабатывающих предприятий, но прежде всего вскрылась скандальная продажа «Укррудпрома».

Стоимость концерна оценивалась независимыми экспертами в начале 2000-х в 40-50 миллиардов долларов, а он был продан за 500 миллионов.

В этой истории, замешаны все крупнейшие олигархи, которые за счет специально прописанных условий приватизационных конкурсов смогли обзавестись важными сырьевыми активами.

Они стали основой для формирования, к примеру, крупнейшего в стране металлургического холдинга «Метинвест», который контролируется Ахметовым и Новинским.

Показаниями Коломойского перед парламентской комиссией показана юридическая никчемность приватизации промышленности Украины.

Коломойский предложил парламенту отменить результаты этой коррупционной приватизации и вернуть во владение государства несправедливо приватизированные активы на многие десятки миллиардов долларов. В том числе и его активы.

Цитата из стенограммы заседания:

Сергей Лещенко — народный депутат от «Блока Петра Порошенко»

Игорь Коломойский — губернатор Днепропетровской области

«Лещенко: У меня нет сомнений, что мы с вами единомышленники в вопросе восстановления справедливости при реприватизации, но скажите – вы же тоже были бенефициаром. Вопрос по поводу 5 млн в месяц, которые вы платили Пинчуку в 2004 году – вы считаете, что это была взятка или нет? Если взятка, это явка с повинной с вашей стороны?

Коломойский: Мы же знаем, что тот, кто дал взятку и первый пришел, сказал об этом — ему ничего за это не будет. (Смех)

Лещенко: То есть вы признаете, что за управление «Укрнафтой» давали 5 млн долларов в месяц

Коломойский: Да.

Лещенко: Кому именно, на какие счета?

Коломойский: Все предоставлено в английский суд, можем предоставить все сюда. Эти счета идентифицированы как счета Пинчука и Кучмы.

Лещенко: Оффшор?

Коломойский: Да. Но это не «Укррудпром», а «Укрнафта». Но это не только эти деньги. Мы платили эти деньги, а помимо этого платили дивиденды государству и налоги. Но за право получать свои дивиденды нас заставляли из своих дивидендов платить еще по 5 млн Пинчуку».

Таких вопиющих примеров Коломойским приведено множество. Что будет дальше делать парламентская комиссия с этими признаниями — не знает пока никто. Даже ее председатель, друг Коломойского и замгубернатора Днепра Борис Филатов.

Взрывчатка, которая накалялась во время Донбасской войны в зарубежных судах, брошена в открытый костер в Киеве. (Информационной справедливости ради следует сказать, что конфликт вынес из подполья сам Пинчук. В Высоком суде Лондона он начал процесс, оспорив покупку Криворожского железорудного комбината.

Виктор Пинчук требует от Игоря Коломойского и Геннадия Боголюбова признать его владельцем завода и компенсировать ему многолетние убытки.)

Но одно дело далекий Лондон и прения на английском, другое — прямые обвинения в Раде бывшего президента Украины в получении взяток и демонстрация доказательств. Особенно на фоне того, что Кучма является одним из реальных приводных ремней Минского движения перемирия.

К чему приведет открытая война бизнес-элит в стране, находящейся на грани банкротства и дезинтеграции?

История не знает случаев, когда подобный конфликт приводил бы, мягко говоря, к усилению государства, к победе в войне или хотя бы к росту его авторитета среди союзников. Не думаю, что Украина станет первым исключением из этого правила.

Как всегда и бывает, ни ОБСЕ, ни ЕС, ни США, ни даже местные ГОСУДАРСТВЕННЫЕ органы стараются не замечать таких событий.

Деньги, миллиарды долларов идут в западные банки, в их экономику.

А нам останется - тихо умирать в разворованной стране.

Где народные трибуналы, если суды не работают?



Фото разрушений из Мариуполя после утрен. обстрела 24.01.2015 Добавлено ВИДЕО

Люди почему то восприняли спокойно, то ли события апреля 2014 года - когда у них уже ездили танки и БМП, то ли привыкли к новостям с телевизора.

 Смотрите по меткам, другие материалы блога.

























Повреждено много машин, вряд ли страховщики что то возместят. Форс-мажор, война.

















Аналоги дорогих лекарств. Чем заменить лекарство по рецепту.

Фармацевты часто предлагают лекарства, которые имеют высокую стоимость.
Хотя есть их недорогие аналоги.

Экономьте, и не болейте )))

Дорогие и Дешевые аналоги:

Нурофен и Ибупрофен
Мезим и Панкреатин
Но-шпа и Дротаверина гидрохлорид
Панадол и Парацетамол
Белосалик и Акридерм СК
Бепантен и Декспантенол
Бетасерк и Бетагистин
Быструмгель и Кетопрофен
Вольтарен и Диклофенак
Гастрозол и Омепразол
Детралекс и Венарус
Дифлюкан и Флуконазол
Длянос и Риностоп
Зантак и Ранитидин
Зиртек и Цетиринакс
Зовиракс и Ацикловир
Иммунал и Эхинацеи экстракт
Имодиум и Лоперамид
Йодомарин и Калия йодид
Кавинтон и Винпоцетин
Кларитин и Лорагексал
Клацид и Кларитромицин
Лазолван и Амброксол
Ламизил и Тербинафин
Лиотон-1000 и Гепарин-акригель 1000
Ломилан и Лорагексал
Максидекс и Дексаметазон
Мидриацил и Тропикамид
Мирамистин и Хлоргексидин
Мовалис и Мелоксикам
Нейромультивит и Пентовит
Нормодипин и Амлодипин
Омез и Омепразол
Панангин и Аспаркам
Пантогам и Пантокальцин
Ринонорм и Риностоп
Сумамед и Азитромицин
Трентал и Пентоксифиллин
Трихопол и Метронидазол
Троксевазин и Троксерутин
Ультоп и Омепразол
Фастум-гель и Кетопрофен
Финлепсин и Карбамазепин
Флюкостат и Флуконазол
Фурамаг и Фурагин
Хемомицин и Азитромицин
Энап и Эналаприл
Эрсефурил и Фуразолидон

Добавляйте в комментариях, какие замены знаете вы, или какие вам рекомендовали.

Смотрите по меткам, другие материалы блога.

Что такое Родовой исконный обычай. Славянские традиции.

Исконный Обычай —  способ прямого постижения языка жизни и осознания себя единым с окружающим миром.

Родовой Обычай присущ душе человека изначально.
Если бы человек рос в полном уединении, не зная никаких человеческих учений — он вырос бы тем, кто впрямую постигает язык мира. Ему не надо было бы объяснять, что всё вокруг — живое, всё в мире взаимосвязано и реагирует на движения души. Тесно общаясь с природой, он чувствовал бы своё кровное родство с нею, со всеми живыми существами, и общался бы с силами природы как со старшими родственниками. Чтобы её уяснить — надо, чтоб тебя научили ей, а кто учит? Люди. Потому и говорится: Родовой Обычай — естественная, Природная духовность, потому что она в нас врождённая, от самой Природы.

Родовое верование — это, прежде всего мироОЩУЩЕНИЕ, а уж затем — мироПОНИМАНИЕ.
Смысл веры предков — жить в ладу с окружающим Миром и со своей совестью.

Мы общаемся с миром, чувствуем его, и на основе своих ощущений создаём картину мира, свою систему мировоззрения. Человек не обязан принимать на веру чьи-то умопостроения о человеке, мире и Боге, дескать: мы все от рождения грешны. Или: Бога зовут так-то и никак иначе.

Нужно прислушаться ко внутреннему голосу: а ощущаю ли я это сам? Говорит ли то моя природа, или просто заученный в детстве урок? Делая так получаешь возможность приблизиться к тому, что есть на самом деле.


Вера предков объединяет в себе Единобожие и Многобожие.
РОД — почитается как Единый Бог, Он Един и одновременно многопроявлен: все Родные Боги — его Лики, его Силы, его проявления. Такое строение называется Родобожие.

Боги олицетворяют различные Силы в природе и в человеке, а Род — Великая Тайна, то неназываемое, неописуемое, что порождает и охватывает все эти Силы, оставаясь больше их.
Само слово «РОД» — это даже не имя Бога (ведь имя ограничивает бесконечность), а лишь указание на его функцию. Прислушайтесь к русским словам с тем же корнем: приРОДа, РОДить, наРОД, уРОЖай, РОДные, РОДина… Это и есть Родовые ценности, которые исповедует Родная вера.

Природа одухотворена Духом Рода, Вместе они составляют Единое целое: Мир. Родовая Вера почитает Природу как Мать и Рода как Отца, потому что именно в их союзе рождается Жизнь.
Говоря упрощённо, Природа здесь понимается как материя, вещество и его законы, а Род — духовная составляющая. Материя сама по себе — не жива, это молекулы. Но и дух сам по себе — непроявлен. В сущности, друг без друга они не существуют. Зато в их слиянии рождается всё, что есть в мире — и живые существа, и те вещи, которые мы привыкли считать неживыми. Просто в последних Дух проявлен иным образом, чем в нас самих, поэтому нам трудно его уловить.

Каждый человек — сын Отца-Рода и Матери-Природы,
а все живые существа — его родные братья в единой Божественной Семье. Отсюда отношение уважения и сострадания ко всему живому, которое проповедует Родовая Вера наша.

Славяне — не рабы, но дети своих Богов и своей Земли. Мы почитаем Богов как старших в своём роду, не пресмыкаясь перед ними, а доказывая делами, что достойны быть их наследниками. «Внуки Даждьбожьи» — вот как называет Славян  «Слово о полку Игореве».

Суть нашего Обычая — любовь человека к Богу-Роду и сородичам и любовь Рода ко всем Своим детям.

Любовь изобрели не христиане. Это естественное состояние человека, который находится в Ладу с миром. Если носишь в своём сердце Любовь — то даже не нужно задумываться, как поступать в том или ином случае. Сердце будет направлять тебя на путь Лада. Поэтому Родная вера есть верность Родным Богам, как Роду Небесному и верность Родовичам, как живущим ныне, так и предкам, кои взошли в Ирий .

Обычай наш есть прежде всего — Вера, а истинность ее подтверждена должна быть жизнью и делом родовича в жизни. Так Вера дополняется веданием.

О человеке и его духовных качествах следует судить по его поступкам. Мало ли, кем ты видишь себя в мечтах, или во что ты веришь. Если ты бросаешь мусор в лесу либо пребываешь в постоянной озлобленности, либо с братом своим не можешь жить по правде — это скажет о тебе больше, чем возвышенные рассуждения.

Ни одна из религий не обладает исключительным правом на Истину — в том числе, ни одно из течений внутри круга идущих путем Родового Обычая. Однако это не значить, что в нашей Вере недостаток Истины. Истина, поведанная нам Богами, проявлена у нас Ведами и Поконом, кои проверены многими поколениями родов наших. Истина Живая исходящая к нам от Богов Родных и Многомирья всегда открывается внове.

Наши предки всегда понимали это. У каждого народа испокон есть своё представление о мире, свои имена Богов. Так и должно быть, ведь одни и те же Силы Природы проявляются в разных землях по-разному.

Боги-Силы и духи пространств там именно те, которые наиболее органичны для данных условий. Только Род Всевышний, как Податель Первопринципа – Кона, коим устроено все Многомирье, един для всех.

Между тем, в том, что касается Духа - Силы Рода, наполняющей всё все люди согласятся: Всё вокруг живое? — Да.
Человек — часть природы и предназначено ему жить в ладу с ней? — Да.

Человек — родственно связан с Небом, во многообразии духовных существ, и живыми существами населяющими землю? — Да.

Итак, пусть каждый человек и каждый народ общается с Богом на своём языке. Религия стремиться к полноте миропонимания, однако редко достигает этого. Догматическая религия, отвергающая все иные взгляды — чаще всего ошибочная религия.

Вера.
Верить можно во что-то, чего не знаешь наверняка. Поэтому Родовой Обычай является не верой в Богов,
а верой Богам — как старшим, мы доверяем им и личному духовному опыту;

во-вторых, наша вера — это Ведание Божественного и Природного;

и в-третьих, это Верность Заветам Предков.


Обычай Предков заключается в том, что родович ведает своих богов, верен Роду Всевышнему и обычаю предков славных, кои в Сварге Небесной – Ирии Светлом пребывают. Верен роду своему земному, родовичам своим, с коими вместе в Яви созидает.
Обычаи эти есть условие, которое направляет родновера в явном мире.
Родновер в жизни направляем  своей совестью и мироощущением.

Родович обращается к Родным Богам и Природе напрямую, однако чтобы не заблудиться в поиске и не впасть в морок, есть в родах наших те, кто прошел много по Стезе Прави – ведающие суть Веры нашей, они проводники и помощники идущим.

Капище — это святилище, где человек обращается к Богам.
Первейшее Капище родновера — Дух его, кой обитает в Сердце его, где чувствует он Богов Родных;

затем — живая ПриРОДа и отдельные природные святилища (места Силы, священные камни, потом идут рукотворные святилища (Капища и Храмы).

Нет нужды слепо копировать быт и взгляды предков, живших до крещения Руси.
Каждой эпохе, как и каждой местности, соответствуют свои образы, через которые человеку легче общаться с живой Вселенной. Наша задача — нащупать, ощутить, в каких образах Родные Боги проявляются в наши дни, в условиях современности.

Любовь к родному очагу не измеряется ненавистью к чужому!
Как сказано мудрыми: «Изучай мудрость иных родов, но следуй мудрости своего Рода».


В целом, суть Родового Обычая такова:

БУДЬ ВЕРЕН РОДУ НЕБЕСНОМУ, ЯВЛЕННОМУ ВО МНОЖЕСТВЕ ЛИКОВ И СИЛ,

БУДЬ ВЕРЕН СВОЕМУ РОДУ ЗЕМНОМУ, В КОТОРОМ ПРОХОДИШЬ СВОЮ ЖИЗНЬ ЗЕМНУЮ,

ВЕДАЙ КОН, КОЙ СУТЬ ИСТИНЫ РОДА ЕДИНОГО,

ЖИВИ ПО СОВЕСТИ И В ЛАДУ С ПРИРОДОЙ,

СОХРАНЯЙ ЗЕМЛЮ И СЛЕДУЙ ВЕРЕ-ВЕДЕ РОДОВ СВОИХ,

СОБЛЮДАЙ ПОКОН И ЗАПОВЕДЬ ПРЕДКОВ,

ИДИ ПУТЕМ ПОСТИЖЕНИЯ ДУХА.




По теме, мнение Велеслава о государственной религии.

Скажу одну вещь, которая может показаться, на первый взгляд, странной и неожиданной. Самое страшное для язычества в современной России – это его официальное признание, которое неизбежно приведёт к внутренней борьбе за власть, к спорам о том, кто «истинный» язычник, а кто нет, и, в конечном счёте, к монетизации и рутинизации живой веры.

Сейчас, пока мы собираемся в лесах, пока нам не платят денег, но, наоборот, от нас требуются какие-то вложения, язычество привлекает к себе людей действительно «горящих», живущих традицией. А вот когда живая вера «остынет» и станет частью системы, тогда государство начнёт промывать мозги людям через Родноверие так же, как в настоящее время через христианство, и язычество неизбежно превратится в ещё один – колоссальный – рычаг управления, встроенный в государственную машину.

И дело тут вовсе не в язычестве или христианстве как таковых. Это беда каждой религии, которая, становясь частью большой государственной машины, из метода достижения духовной свободы становится методом закрепощения людей.
Поэтому для любой религиозной системы обновление необходимо, и оно приходит в свой срок, – и как когда-то на замену язычеству пришло христианство, так сейчас на замену христианства приходит новое язычество.

Сейчас, когда официальное церковное христианство превратилось в живой труп, становится очевидно, что в новый мир оно не перейдёт, что оно обречено
 Закат сегодняшнего христианства может длиться ещё довольно долго, но, тем не менее, он неизбежен.
А вот у нового язычества – именно у обновлённого, у нас, есть перспектива на будущее. Живой Огонь радений, преодолевая преграды человеческой глупости и формализма, обновит формы, через которые будет являть себя миру.


Смотрите другие материалы по метке СЛАВЯНСТВО.




Карма