Прекратить предпринимательскую деятельность станет проще. Май 2014. Анализ.

13 мая 2014 года Верховна Рада приняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури  державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом".

Он ещё не опубликован, вступает в силу спустя месяц после публикации.

Основное  - сразу после заявления регистратору - ваша предпринимательская деятельность прекращается.

ВИСНОВОК Головного науково-експертного управління ВР на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом»

У проекті пропонується внести зміни до Цивільного та Господарського кодексів України, а також до законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування». Проект спрямований на запровадження заявницького принципу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців і є альтернативним до проекту №2409, внесеного Кабінетом Міністрів України. При цьому порівняно з законопроектом №2409, в якому спрощення припинення підприємницької діяльності стосується лише фізичних осіб-підприємців, що не мають найманих працівників, даний проект охоплює всіх фізичних осіб-підприємців, що є його перевагою. Проте, на наш погляд, проект містить ряд суттєвих недоліків, до яких управління вважає за необхідне висловити наступні зауваження.
1. Щодо змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (пункт 1 розділу І проекту).
Зміни до підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу І проекту стосуються не дванадцятого абзацу частини першої статті 1 та абзацу чотирнадцятого частини першої статті 6 Закону, а відповідно абзацу дев’ятого частини першої статті 1 та абзацу дванадцятого частини першої статті 6 Закону.
Зміни до абзацу дев’ятого частини 4 статті 17 Закону є недоцільними, оскільки вони фактично повторюють чинні положення у надто спрощеному вигляді. Крім того, виключати з частини четвертої статті 17 Закону абзац двадцять перший, який стосується наявності в Єдиному державному реєстрі відомостей про строк, визначений фізичною особою-підприємцем або спадкоємцем, опікуном, піклувальником чи управителем майна фізичної особи-підприємця для заявлення кредиторами своїх вимог, вважаємо недоцільним. Навпаки, ці відомості, на нашу думку, слід включити до статті 22 Закону як  такі, що мають публікуватися. Частину 6 цієї статті пропонуємо не змінювати, оскільки її зміст не вдосконалюється. Щодо згадки в тексті цієї частини про Міністерство юстиції України зауважимо, що вживання у законах  повних назв міністерств та інших органів виконавчої влади  з  точки зору законодавчої техніки  не  є виправданим. Річ у тому, що згідно з  пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України Президент України утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні  органи виконавчої влади,  діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, що може тягти за собою зміну їх назв, особливо  в умовах здійснення в Україні  адміністративної реформи. 
Викладення статті 47 проекту у новій редакції є настільки нечітким, що створюється враження, що нова редакція позбавляє заявника можливості особисто подавати заяву державному реєстратору, а також  повторно подавати заяву в разі залишення його документів без розгляду.
Зміни до частини 3 статті 49 Закону не узгоджуються з порядком внесення державним реєстратором записів до Єдиного державного реєстру. Стаття 8 Закону розглядає реєстраційну картку як документ, що подається заявником державному реєстратору, а не заповнюється державним реєстратором. Це ж зауваження стосується й пункту 2 частини ІІ «Прикінцеві положення» проекту.
Частина 5 цієї статті стосується припинення діяльності підприємця за судовим рішенням, що не пов’язане з банкрутством, тобто не має безпосереднього відношення до теми даного проекту, у зв’язку з чим її виключення є безпідставним
Так само не мають відношення до даного законопроекту зміни до статті 50, яка визначає порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця  за судовим рішенням щодо визнання її банкрутом.
2. Стосовно змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (пункт 3 розділу І проекту).
Звертаємо увагу на те, що зміст другого речення пункту 4 частини другої, яким запропоновано доповнити статтю 6 «Права та обов’язки платника єдиного внеску» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», не узгоджується з її назвою. Враховуючи те, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 зазначеного закону порядок та форма звітності встановлюється Пенсійним фондом України за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, вказане положення, на наш погляд, є зайвим.
3. Щодо змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (пункт 4 розділу І проекту.)
Слід відмітити, що проект, крім свого безпосереднього завдання, намагається вирішити питання не тільки банкрутства фізичної особи-підприємця, але й банкрутства фізичної особи, яка не є підприємцем, про що свідчать запропоновані зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Звертаємо увагу на те, що ця проблема є новою та досить спірною для сприйняття її законодавством України. На наш погляд, вона має вирішуватися в окремому законопроекті, зокрема, на розгляді Верховної Ради знаходиться проект №1145, який стосується саме цих питань.
4. .Щодо змін до Цивільного кодексу України та до Господарського кодексу України (пункти 6 і 7  розділу І проекту).
У Цивільному кодексі пропонується виключити статтю 50-1, яка встановлює обов’язки фізичної особи-підприємця за зобов’язаннями, пов’язаними з припиненням її підприємницької діяльності, в тому числі  забезпечує інтереси кредиторів фізичної особи-підприємця у разі припинення його підприємницької діяльності. На нашу думку, ця стаття не має безпосереднього відношення до державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця, проте має велике значення для  виконання ним своїх зобов’язань, у зв’язку з чим виключати її недоцільно.
У статті 59 Господарського кодексу України пропонується положення про припинення суб’єкта господарювання замінити посиланням на те, що припинення суб’єкта господарювання здійснюється відповідно до закону. Слід зазначити, що в законодавстві України немає іншого закону, який би регулював це питання, крім Господарського кодексу України.
Узагальнюючий висновок. За результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
Керівник Головного управління                                           В.І.Борденюк

А вот статья Гражданского кодекса, которую не рекомендовали исключать, но её в Законе всё равно исключили:
 Стаття 50-1. Обов'язки фізичної особи - підприємця за зобов'язаннями, пов'язаними з припиненням її підприємницької діяльності

1. Фізична особа - підприємець письмово повідомляє державного адміністратора, кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

2. Після внесення запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення фізичної особи - підприємця про припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

3. Кожна вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається фізичною особою - підприємцем, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання фізичною особою - підприємцем відповідної вимоги кредитора.

4. Вимоги кредиторів, не визнані фізичною особою - підприємцем, діяльність якої припиняється, якщо кредитор у місячний строк з дня одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, та вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, не задоволені через відсутність майна, вважаються погашеними.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги найманих працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов'язані з такими зобов'язаннями;

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно до суми вимог кожного кредитора цієї черги.

5. Підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.
{Кодекс доповнено статтею 50-1 згідно із Законом № 3384-VI від 19.05.2011}

Сам проект Закона, который был принят 13 мая 2014:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31—32, ст. 263; із наступними змінами):
1) в абзаці дванадцятому частини першої статті 1 слова "або про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем" виключити;
2) в абзаці чотирнадцятому частини першої статті 6 текст "та фізичною особою - підприємцем" та текст "або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця"  виключити;
3) абзаци п’ятнадцятий – вісімнадцятий частини четвертої статті 11 виключити;
4) у статті 17:
частині четвертій:
абзац дев’ятий викласти у такій редакції:
"дані про провадження (припинення) підприємницької діяльності, дані щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;";
в абзаці шістнадцятому текст «дата надходження від органів державної податкової служби, Пенсійного фонду України до державного реєстратора документів (повідомлень, інформації), передбачених цим Законом, у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням прізвища, імені та по батькові посадової особи, яка підписала документ;» виключити;
абзаци двадцять перший – двадцять п’ятий виключити;
частину шосту викласти у такій редакції:
"6. Порядок взаємного обміну інформацією з відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, а також документами в електронній формі, передбаченими цим Законом, між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, органами статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України затверджується Міністерством юстиції України разом з Пенсійним фондом України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідній сфері.";
5) у частині десятій статті 21 текст «припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням щодо визнання фізичної особи - підприємця банкрутом,» виключити;
6) у статті 22:
у частині першій:
текст "подання державному реєстраторові заяви про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, якщо таке рішення не пов'язане з банкрутством фізичної особи - підприємця," та текст "про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за принципом мовчазної згоди,"  виключити;
доповнити частину новим абзацом такого змісту:
"Відомості, зазначені в частині першій цієї статті, розміщуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, на власному веб-сайті.";
частину п’яту викласти у такій редакції:
"5. За публікацію повідомлень у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи, зміну найменування юридичної особи, прийняття засновниками (учасниками), судом або уповноваженим органом рішення про виділ, зменшення статутного (складеного) капіталу юридичної особи, втрату оригіналів установчих документів юридичної особи справляється плата в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";
7) статтю 47 викласти у такій редакції:
"Стаття 47. Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням
1. Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням.
2. Документ, поданий для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, приймається за описом, копія якого в день надходження документу видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику з відміткою про дату його надходження.
3. Дата надходження документу, поданого для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
4. Державний реєстратор залишає документ, поданий для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, без розгляду, якщо:
документ поданий за неналежним місцем проведення державної реєстрації припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності;
документ не відповідає вимогам цього Закону.
5. Про залишення документу, поданого для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, без розгляду заявнику в день надходження документу державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документу без розгляду разом з цим документом.
6. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документу, поданого для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, без розгляду зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цього документу внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.";
8) у статті 49:
в абзаці першому частини першої текст "для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" виключити;
частину третю викласти у такій редакції:
"3. Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з постановленням судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв'язку з постановленням судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.";
частини четверту та п’яту  виключити;
9) статтю 491 виключити;
10) у статті 50:
у назві текст "фізичної особи - підприємця " замінити словом "її";
в абзаці першому частини першої слова "для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення" виключити;
у частині третій слова "для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення" виключити;
у частині п’ятій текст "після завершення процедури банкрутства, встановленої законом," виключити;
частину шосту доповнити словами "та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису";
частину восьму виключити;
11) у статті 51:
назву після слова "припинення" доповнити словами "підприємницької діяльності";
частину першу після слів "у день державної реєстрації припинення" доповнити словами "підприємницької діяльності".

2. У Законі України  "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 2 - 3, ст. 11):
1) в абзаці сьомому частини першої статті 5 текст "третьому," виключити, після тексту "державним реєстратором," доповнити текстом "платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку,";
2) у статті 6:
пункт 4 частини другої доповнити реченням такого змісту: «У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю»;
доповнити статтю новою частиною такого змісту:
«4. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалась нею в якості фізичної особи – підприємця.»;
3) абзац п’ятий частини восьмої статті 9 доповнити реченням такого змісту: «У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця його останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.».

3. Частину шосту статті 15 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 49 – 50, 51, ст. 376) після тексту "державним реєстратором," доповнити текстом "страхувальників - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника та проведення остаточного розрахунку,";

4. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440; із наступними змінами в редакції Закону України  від 22.12.2011 р. № 4212-VI):
1) у статті 1:
в абзаці четвертому у першому реченні слова «суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець)» замінити словами «юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності», друге та третє речення виключити;
в абзаці шостому слова «підприємцем (фізичною особою)» замінити словами «фізичною особою»;
в абзаці дев’ятому  слова «суб'єкта підприємницької діяльності» замінити словом «боржника»;
в абзаці п’ятнадцятому текст «суб'єкта підприємницької діяльності -» виключити;
в абзаці шістнадцятому текст «суб'єкта підприємницької діяльності -» виключити;
2) у статті 2:
частину другу виключити;
 у частині четвертій слова «суб'єктів підприємницької діяльності» замінити словом «боржників»;
у частині шостій слова «суб'єктів підприємницької діяльності» замінити словом «боржників»;
3) у частині першій статті 9 текст «юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» виключити;
4) у частині першій статті 10 слова «фізичної особи - підприємця» замінити словами «боржника - фізичної особи»;
5) у частині першій статті 14:
в абзаці четвертому текст «- юридичної особи або фізичної особи - підприємця» виключити;
абзац шостий виключити.
У зв’язку з цим абзаци сьомий – дев’ятий  вважати абзацами шостим - восьмим;
6) абзац третій частини першої статті 37 виключити.
У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом третім;
7) частину дев’яту статті 77 викласти у такій редакції:
«9. Якщо мирова угода містить умови про виконання зобов'язань боржника третьою особою, то така мирова угода має бути підписана з боку третьої особи.»;
8) у частині першій статті 83:
у пункті 1 слова «не внесений» замінити текстом «- юридична особа не внесена»;
пункт 10 виключити;
9) назву розділу VII викласти у такій редакції:
«Розділ VII ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ БОРЖНИКІВ»;
10) у частині першій статті 84 слова «суб'єктів підприємницької діяльності» замінити словом «боржників»;
11) у статті 90:
у частині першій слова «фізичної особи - підприємця банкрутом» замінити словами «банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності»;
у назві та тексті статті текст «- підприємця», текст «- підприємцем» та текст «- підприємцю» виключити;
12) у статті 91:
у назві та тексті статті текст «- підприємця», текст «- підприємцем» виключити;
частину дев’яту виключити;
доповнити статтю новою частиною такого змісту:
«11. Якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відсутні відомості про припинення підприємницької діяльності боржника, після завершення ліквідаційної процедури господарський суд виносить ухвалу про припинення підприємницької діяльності боржника.»;
13) у назві та тексті статті 92 текст «- підприємця», текст «- підприємець» виключити;
14) у частині другій статті 93 текст «- підприємця» виключити.

5. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122; із наступними змінами):
1) у статті 166-6:
частину сьому виключити.
У зв’язку з цим частини восьму – десяту вважати частинами сьомою – дев’ятою;
у частинах восьмій - десятій слова "або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" всюди виключити;
2) у статті 221 слова "дев'ятою та десятою статті 166-6" замінити словами "восьмою та дев'ятою статті 166-6";
3) у частині першій статті 234-1 слова "або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 166-6)" замінити словами "(частини третя - шоста статті 166-6)";
4) у частині першій статті 234-2 слова "або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 166-6)" замінити словами "(частини третя - шоста статті 166-6)";
5) у частині першій статті 234-3 слова "або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" виключити;
6) у пункті 1 частини першої статті 255 слова "дев'ята та десята статті 166-6" замінити словами "восьма та дев'ята статті 166-6".

6. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356; із наступними змінами) статтю 50-1 виключити.

7. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144; із наступними змінами):
статтю 59 викласти у такій редакції:
"Стаття 59. Припинення суб'єкта господарювання
1. Припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.";
статтю 60 виключити;
статтю 61 виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.
2. Якщо до набрання чинності цим Законом від фізичної особи – підприємця надійшла заява про припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем, але не надійшла реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, то державний реєстратор зобов'язаний не пізніше місяця з дня набрання чинності цим Законом заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем та видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) цій фізичній особі повідомлення про внесення такого запису.




Комментариев нет:

Отправить комментарий