Пока Украина ищет, Европа уже знает виновников. Список чиновников причастных к нарушению прав человека.

23 лютого 2014 року Євросоюз після  узгодження нарешті прийняв рішення про введення персональних санкцій проти осіб, винних у кровопролитті в Україні, але цей список досі формується ( не повний), тому і не оприлюднений.

Люстрационный список:

(Возможно совпадение этого списка со списком лиц, против которых вводятся санкции Евросоюза, до степени смешения).


1) Yanukovych Viktor, gim. 1950.07.09 (Янукович Віктор Федорович)
2) Yanukovych Lyudmyla, 1949.09.09 (Янукович Людмила Олександрівна)
3) Yanukovych Oleksander, 1973.07.01 (Янукович Олександр Вікторович)
4) Yanukovych Elena (Янукович Елена)
5) Yanukovych Viktor, 1981.07.16 (Янукович Віктор Вікторович)
6) Yanukovych Olha, 1985.10.13 (Янукович Ольга Станиславовна)
7) Kliuev Andriy, 1964.08.12 (Клюєв Андрій Петрович)
8) Kliueva Zhanna, 1964 (Клюева Жанна Вікторівна)
9) Kliuev Bogdan, 1985 (Клюєв Богдан Андрійович)
10) Kliuev Kyrylo, 1995, (Клюєв Кирило Андрійович)
11) Klіuev Sergіy, 2003 (Клюев Сергій Андрійович)
12) Arbuzov Sergiy, 1976.03.24 (Арбузов Сергій Геннадійович)
13) Arbuzova Iryna, 1970 (Арбузова Ірина Олександрівна)
14) Arbuzov Myhaylo, 2004 (Арбузов Михайло Сергійович)
15) Arbuzov Sergiy, 1996 (Арбузов Сергій Сергійович)
16) Vitaliy Zakharchenko, 1963.01.20 (Захарченко Віталій Юрійович)
17) Lyudmyla Zakharchenko (Захарченко Людмила Валентинівна)
18) Viktoriya Zakharchenko, 1986 (Захарченко Вікторія Віталіївна)
19) Angelina Zakharchenko,1990 (Захарченко Ангеліна Віталіївна)
20) Klymenko Oleksander, 1980.11.16 (Клименко Олександр Вікторович)
21) Klymenko Anton (Клименко Антон Олександрович)
22) Klymenko Viktoriya (Клименко Вікторія Олександрівнa)
23) Tymchenko Serhiy, 1972.07.29 (Тимченко Сергій Михайлович)
24) Stavytskyy Eduard, 1972.10.04 (Ставицький Едуард Анатолійович)
25) Kolisnychenko Vadym, 1958.03.21 (Колісниченко Вадим Васильович)
26) Liliya Makedon, 1976, (Лилия Македон)
27) Kolisnychenko Vsevolod, 2006 (Колісніченко Всеволод Вадимович)
28) Lukash Olena, 1976.11.12 (Лукаш Олена Леонідівна)
29) Ilyashov Hryhoriy, 1965 (Ільяшов Григорiй)
30) Tsariov Oleh, 1970.06.02 (Царьов Олег Анатольєвич)
31) Tsariova Larysa, 1968 (Царьова Лариса Анатольївна) 3
2) Tsariov Maksym, 1995.05.11 (Царьов Максим Олегович)
33) Tsariova Olha, 1999.09.02 (Царьова Ольга Олеговна) 3
34) Tsariova Kateryna, 2003.09.11 (Царьова Катерина Олеговна)
35) Tsariov Ihor, 2008.04.01 (Царьов Ігор Олегович)
36) Viktor Pshonka, 1954.02.06 (Віктор Пшонка) 3
37) Bondarenko Olenа, 1974.05.26 (Бондаренко Олена) 3
38) Dobkin Myкhaylo, 1970.01.26, (Михайло Добкін)
39) Kernes Hennadiy, 1959.06.27 (Геннадій Кернес)
40) Ivanyushchenko Yuriy, 1959.02.21 (Юрій Іванющенко)
41) Azarov Mykola, 1947.12.17 (Азаров Микола Янович)
42) Azarova Lyudmyla, 1946 (Азарова Людмила Миколаївна)
43) Azarov Oleкsiy, 1971.07.13 (Азаров Олексій)
44) Sivkovych Volodymyr (Сівкович Володимир Леонідович)
45) Koryak Valeriy (Kоряк Валерій Володимирович)
46) Fedchuk Petro (Федчук Петро Миколайович)
47) Marynenko Oleh (Мариненко Олег Ігоревич)
48) Boyko Serhiy (Бойко Сергій Олексійович)
49) Karandyuk Serhiy (Карандюк Сергій Вікторович)
50) Popov Oleksandr (Попов Олександр Павлович)
Судьи, которые своими решениями стали сопричастны к террору против народа Украины
(под фамилиями даны ссылки на их решения)
51) Danylyshyn Viktor (Данилишин Віктор Михайлович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35484932
52) Sanin Bohdan (Санін Богдан Володимирович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35641960
53) Volkov Andriy (Волков Андрій Станіславович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35636175
54) Malykh Oksana (Малих Оксана Володимирівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35439120
55) Baranovskyi Roman (Барановський Роман Анатолійович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35496586
56) Ryshchenko Andriy (Рищенко Андрій Юрійович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35498363
57) Yurkov Eduard (Юрков Едуард Олегович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35508135
58) Turlakova Nataliya (Турлакова Наталія Василівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35585242
59) Bezditko Denys (Бездітко Денис Володимирович
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35468557
60) Zinchenko Andriy (Зінченко Андрій Вікторович
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35494694
61) Izovitova-Vakim Olena (Ізовітова-Вакім Олена Василівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35505583
htp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35468521
62) 21. Polyakh Nataliya (Полях Наталія Анатоліївна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35780999
63) Haran' Serhiy (Гарань Сергій Миколайович
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35479139
64) Sahun Andriy (Сагун Андрій Васильович
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35468726
65) Kravchuk Olha (Кравчук Ольга Володимирівна
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35505587
66) Prytula Kostyantyn (Притула Костянтин Миколайович
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35573365
67) Krut'ko Olena (Крутько Олена Василівна),
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35424773
68) Hulkevych Irena (Гулкевич Ірена Зіновіївна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35424773
69) Kedyk Mariya (Кедик Марія Василівна
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35424773
70) Krut'ko Olena (Крутько Олена Василівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35424773
71) Yefymenko Kostyantyn (Єфіменко Костянтин Сергійович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35424681
72) Stetsenko Oleh (Стеценко Олег Олександрович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35474264
73) Tsypko Olena (Ципко Олена Валентинівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35470575
74) Kayuda Andriy (Каюда Андрій Миколайович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35550426
75) Tsytsiura Olha (Цицюра Ольга Олександрівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35689662
76) Yasynovs'kyi Ivan (Ясиновський Іван Григорович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35425690
77) Moskalenko Serhiy (Москаленко Сергій Анатолійович),
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35546381
78) Toskina Hanna (Тоскіна Ганна Львівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35593212
79) Prokhorchuk Olha (Прохорчук Ольга Володимирівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35549925
80) Min'ko Olha (Мінько Ольга Валентинівна)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35424864
81) Kravets' Dmytro (Кравець Дмитро Іванович
82) Hladun Khrystyna (Гладун Христина Анатоліївна)
83) Sokolova Olena (Соколова Олена Анатоліївна)
84) Kuz'menko Valeriy (Кузьменко Валерій Анатолійович)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/35860296
85) Minayeva Kateryna (Мінаєва Катерина Володимирівна)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/35860296
86) Horkava Viktoriya (Горкава Вікторія Юріївна)
87) Chepenyuk Olha (Чепенюк Ольга Володимирівна)
88) Dudar Oksana (Дудар Оксана Михайлівна)
http://4vlada.com/rivne/32073
89) Zayats' Oleksandr (Заяць Олександр Володимирович)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35425717
90) Sapalyova Tetyana (Сапальова Тетяна Валентинівна),
91) Borovyts'kyi Oleksandr (Боровицький Олександр Андрійович),
92) Polotnyanko Yuriy (Полотнянко Юрій Петрович),
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35626212
93) Romanchenko Yevhen (Романченко Євген Юрійович)
Государственные исполнители государственной исполнительной службы:
94) Sabadash Larysa (Сабадаш Лариса Іванівна)
95) Marchenko Oleksandr (Марченко Олександр Анатолійович)

Работники милиции, которые принимали участие в жестоком избиении участников Евромайдана в Киеве в ночь на 30.11.2013 г. (Майдан Независимости) и 01.12.2013 г. (ул. Банковая) и в других городах Украины:

96) Antonov Yevhen (Антонов Євген Федорович)
97) Kusiuk Serhiy (Кусюк Сергій Миколайович)
98) Tkachenko Andriy (Ткаченко Андрій Іванович)
99) Kostenko Valeriy (Костенко Валерій Миколайович)
100) Abisov Yuriy (Абісов Юрій Миколайович)
101) Kostenko Valeriy (Костенко Валерій Миколайович)
102) Kutsenko Oleksandr (Куценко Олександр Петрович)
103) Nosochenko Oleksandr (Носоченко Олександр Валерійович)
104) Pan'kiv Mykola (Паньків Микола Миколайович)
105) Shevchuk Oleh (Шевчук Олег Олександрович)
106) Hrebenyuk Eduard (Гребенюк Едуард Миколайович)
107) Zeva Mykola (Зева Микола Васильович)
108) Sharobanov Serhiy (Шаробанов Сергій Юрійович)

Судьи, следователи и прокуроры, которые принимали участие в противоправному осуждении и преследовании активистов Евромайдана:

109) Bortnytska Vita (Бортницька Віта Вікторівна)
110) Tsyktich Vitaliy (Циктіч Віталій Михайлович)
111) Morozov Maksym (Морозов Максим)
112) Kovalchuk Yuriy (Ковальчук Юрій)
113) Malinovs'ka Valentyna (Маліновська Валентина Миколаївна)
114) Hryn'kovs'ka Nataliya (Гриньковська Наталія Юріївна)
115) Hayduk Svitlana (Гайдук Світлана Володимирівна)
116) Radchykova Olena (Радчикова Олена Петрівна)
117) Kozlov Roman (Козлов Роман Олександрович)
118) Purlins'kyi Dmytro (Пурлінський Дмитро Юрійович
119) Balabey Yuriy (Балабей Юрій Вікторович)
120) Popov A. (Попов А.О.)
121) Zadniprianyi Volodymyr (Задніпряний Володимир Володимирович)
122) Buhil' Volodymyr (Бугіль Володимир В'ячеславович
123) Volokitina Nataliya (Волокітіна Наталія Борисівна)
124) Litavs'kyi Taras (Літавський Тарас Володимирович)
125) Kovtunenko Vitaliy (Ковтуненко Віталій Володимирович)
126) Bornos Alla (Борнос Алла Валеріївна)
127) Pryimachok Vadym (Приймачок Вадим В.)
128) Markevych Yuriy (Маркевич Юрій Б.)
129) Pylypiuk Yuriy (Пилипюк Юрій Г.)
130) Chubko D. (Чубко Д.В.)
131) Mayboroda Denys (Майборода Денис Володимирович)
132) Perepichka Yu. (Перепічка Ю.О)
133) Hranchuk A. (Грабчук А.О.)
134) Nilov Andriy (Нілов Андрій Сергійович
135) Antonyuk Maryna (Антонюк Марина Станіславівна)

Должностные лица, препятствующие распространению информации о жестоком избиении участников Евромайдана с 30 ноября по 1 декабря 2013 в Киеве и предоставлению оценки действиям власти относительно подписания Соглашения об ассоциации с ЕС:

136) Longvynenko Anatoliy (Логвиненко Анатолій Дмитрович
137) Tkachenko Oleksandr (Ткаченко Олександр Анатолійович)
138) Hrytsyk Nina (Грицик Ніна Миколаївна)
139) Smokovych Vira (Смокович Віра Іванівна)
140) Salo Andriy (Сало Андрій Богданович)

Должностные лица, которые публично поддержали действия «Беркута» по жестокому избиению участников Евромайдана или заявили о невозможности выполнения закона о прекращении преследований участников акций протеста:

141) Tsariov Oleh (Царьов Олег Анатолійович)
142) Levchenko Mykola (Левченко Микола Олександрович)
143) Smolyaninov Serhiy (Смольянінов Сергій Ігоревич)
144) Chornobuk Valeriy (Чорнобук Валерій Іванович)
145) Hvozdyk Pavlo (Гвоздик Павло Олександрович)

Как заявили составители списка, это ни в коем случае не означает призыва преследовать этих людей всеми возможными юридическими методами.
Но ограничить их пребывание на территории ЕС – желательно.

Почему Янукович неожиданно покинул Киев вечером 21 февраля 2014 и отрекся престола?

"Кидают" опять НАРОД Украины.

Помаранчевый хуй, голубые яйца, будет ли примирение?

Депутата УССР хоронят за наш счёт? Льготы и твари.

Почему Янукович неожиданно покинул Киев вечером 21 февраля 2014. Случай или Судьба?

Никто не верил, что он уйдёт с поста президента,
 даже Кличко на Майдане, в тот же вечер говорил: что отправить Януковича в отставку нереально.
Скорее всего, и это не только моё мнение, после выступления этого паренька со сцены Майдана Янукович срочно покинул Киев.
Выступление сотника самообороны Майдана Парасюка Владимира:



Вот об этом же пишет и известный журналист УП Сергей Лещенко:
" Пусть президентом будет Парубий, Ярош, пусть будет тот пацан, который вчера выскочил на сцену и объявил ультиматум Зэку, после которого он сбежал."

Полная версия поста Сергея Лещенко от 22 февраля 2014 года:
" Сергій Лещенко
Украинцы получили уникальный шанс перезагрузить эту страну. И сейчас должны прийти люди с безупречными моральными качествами.
При всем уважении к Тимошенко, но сейчас не ее очередь руководить Украиной. У меня есть такие же документы, которые нашли в Межигорье - только там она платила Лазаренко. Не 100 гривен она ему заплатила, а 100 миллионов долларов - минимум. У меня есть видеопоказания агента ФБР о том, что Тимошенко являлась сообщницей Лазаренко и платила ему взятки. У меня есть пачка платежек от Тимошенко к Лазаренко, и есть признательные показания партнеров Тимошенко, а также ее подставных директоров - таких же "рижских бомжей", как и в истории с вышками Бойко. Только не надо рассказывать, что бизнес в 1990-ых было невозможно делать иначе. Платить взятки, как и заниматься бизнесом - это свободный выбор каждого. Я не хочу, чтобы о будущем президенте Украины - страны, прошедшей через кровь - писали как о человеке с коррупционным прошлым.
Но если Тимошенко станет президентом, я буду так писать. Пусть Тимошенко будет свободна, пусть занимается бизнесом или благотворительностью, пусть будет директором музея "Межигорье", но не президентом! И не надо сейчас рассказывать о "протывсихах". Я им никогда не был.
А Майдан родил тысячи лидеров, которые будут не хуже руководить, чем Тимошенко. Пусть президентом будет Парубий, Ярош, пусть будет тот пацан, который вчера выскочил на сцену и объявил ультиматум Зэку, после которого он сбежал. Но не Тимошенко."

Почему до сих пор депутатов УССР хоронят за счет Украины?

239 депутатов, кто голосовал за диктаторские законы


Историки любят показывать сходства в Судьбах Линкольна и Кеннеди.
У Парасюка и Януковича день рождения совпадают.
И родился Парасюк в селе на львовщине с названием Майдан.
Вот скан паспорта:

Так что и у нас бывают знаковые моменты.


А продажные чиновники, так никуда и не делись. "Кидают" опять НАРОД Украины.

Катерина Мола_фейсбук_22.02.2014

Не прошло и 24 часов с того момента, как победила Революция, а уже начался классический украинский срач. Этот срач можно иллюстрировать ебалом Ющенко.

Он заключается в том, что множество людей начинает скавчать что-то вроде: «не нужно унижать простых чиновников, они не виноваты, виновата система, её и нужно менять». Я открою вам тайну, дорогие дебилы, ЛЮДИ – ЭТО И ЕСТЬ СИСТЕМА.
Система состоит из всех этих мразей, которые годами существовали взятками, вымогательством и унижениями, и теперь настал момент, когда с помощью позора они могут очиститься сами и очистить СИСТЕМУ. Не нужно отбирать у них этого шанса.

Я понимаю, что у каждого из нас есть знакомый главврач, декан факультета, жирная чиновница с пергидрольным курятником на голове, и некоторые из них в личном общении могут казаться вам вполне милыми людьми, но они и есть система.

Система, с помощью которой вы годами стоите в бессмысленных очередях, платите налоги, которые перераспределяются в их карманы, с помощью которой бессловесные учителя выходят на митинги в поддержку накокаиненых тварей. Система, призванная унижать, подавлять и запугивать на каждом шагу.

Сейчас многие начнут говорить, что к расправе призывают те, кто не сумел в эту систему встроиться. Да. Так и есть. Знаете почему? Потому что это люди с доминантой совести. Не с отсутствием мозга или связей, и это доказывает факт победы этой революции, потому что если бы у революции не было огромного интеллектуального и творческого ресурса, она бы не смогла победить.

Это не расправа, это возмездие. Это справедливость.

И если сегодня мы спустим все на тормозах, и из жалости или круговой поруки не накажем всех этих начальников таможен, паспортных столов, главврачей, которые выдавали ментам раненых, деканов, которые запрещали студентам митинговать, мы в сотый раз проебем наш исторический шанс стать цивилизованным государством, и так и останемся огромным забыченым селом на задворках Европы, где глава сельрады – царь и бог, уполномоченый давить и унижать.

Так что захлопните свои слабовольные ебала, и дайте мертвому умереть для того, чтобы Украина, наконец вырвалась из этого замкнутого круга под названием «проебаный шанс».

Обратитесь сюда:




Когда же ЛЮСТРАЦИЯ??????

Турчинов сказал Майдану расходится, при представлении Авакова (ющенковца) в министерстве внутренних дел в качестве министра.

Майдан досяг всіх поставлених цілей і люди зможуть спокійно вирушити додому, заявив нещодавно обраний голова Верховної Ради Олександр Турчинов.
Про це він заявив представляючи в.о. міністра внутрішніх справ Арсена Авакова командному складу відомства.
«Зараз є проблема — на війну. А коли приїжджають, бачать, що вона вже закінчилася і, на жаль, їде ще дуже багато... Наше завдання, щоб до виконання всіх завдань Майдану, а вони всі вже виконані, забезпечити порядок, і Майдан поїхав додому», — сказав Турчинов.
Турчинов також вже додав, що активісти поетапно звільнятимуть зайняті адміністративні будівлі.

Аваков відзначив, що до відновлення довіри до органів міліції патрулювання триватиме спільно з Самообороною Майдану і міліцією.
Також він запросив командний склад МВС на спільне з Самообороною Майдану засідання, яке відбудеться ввечері 22 лютого 2014 року.

Список депутатов Верховной Рады, из за которых начались жертвы. Когда они понесут ответственность?

Льготы депутатов: бывших и настоящих. Ну и твари ,,,

Кто пришёл в ответственный момент из депутатов ВР. 20 февраля 2014.

227 зарегистрировавшихся на заседании ВР, кто пришёл позже - этих не считать.
Они выжидали до последнего, а только потом пришли.
А по состоянию на 15.30 - было до 200 депутатов, только потом начали подтягиваться.

Источник:http://censor.net.ua/p271884












Что такое титушки. Откуда термин?


На фото Вадим Титушко, именем которого теперь называются тысячи преступников, это те кто продали свою совесть и гражданскую позицию - за деньги.
("Вадик "Румын" - такая у него кличка, среди друзей-спортсменов).


Титушки – новое слово из Украины, которое уже выучил весь мир.
Это крепкие спортивные молодые преступники, нанятые за деньги, чтобы дестабилизировать обстановку на митингах, развязывать драки, выполнять другие противозаконные действия. Они работают под защитой или при полном бездействии милиции.
Это теневая наемная армия, созданная провластными силами против народа Украины.


Спортсмен Вадим Титушко из Белой Церкви, что под Киевом, подарил свое имя украинским наемным провокаторам.
Слава пришла к нему не на ринге, а во время митинга "Украина вставай!", где Титушко избил  журналистку "5-го канала" Ольгу Сницарчук и ее мужа, фотографа Влада Соделя. Инцидент произошел 18 мая 2013 года у здания главного управления МВД в Киеве на улице Владимирской.
    "На нас напали около 10 человек в спортивных костюмах. Мы снимали, как они били свободовцев, и им это категорически не понравилось", – рассказал фотограф. Титушки избили их до крови: у Ольги Сницарчук была разбита губа и руки – нападавшие выбили у нее телефон. Сам Содель, который пытался защитить жену, получил легкие травмы.
По словам репортера, милиция не вмешивалась в инцидент, хотя журналисты неоднократно призывали правоохранителей защитить их.
В результате избиения Ольга Сницарчук была госпитализирована на "скорой" – у нее диагностировали закрытую черепно-мозговую травму.

Запись инцидента задокументировала, что милиция, из-за тылов которой атакует группа спортивных молодых людей, не особо препятствует нападению на журналистов.
Кадры с искаженным во время атаки лицом Вадима Титушко обошли все украинские СМИ; журналисты стали использовать слово "титушки" как определение собирательного образа подобных личностей.

В сентябре 2013 года Шевченковский райсуд Киева вынес приговор в отношении Вадима Титушко и других соучастников – было заключено мировое соглашение между обвиняемыми и пострадавшими.
В решении говорится, что Титушко приговорен к лишению свободы на три года с отсрочкой наказания на два года. Кроме того, Титушко обязали выплатить материальный ущерб журналистам – по 11 тысяч грн каждому.

Армия титушек
Сколько в Украине титушек? Ответит разве что тот, кто организовал эту бандитскую армию для провластных хозяев. В прессе звучат тревожные цифры: от 20 тысяч и больше. Основное назначение молодчиков – провокации против участников легальных массовых акций и митингов с целью вывода методов протеста за пределы правового поля. Представители властных силовых структур охотно усматривают в титушках активистов оппозиции, чем могут делегитимизировать как сами акции протеста, так и их лидеров. Титушки также часто выполняют роль охранников мероприятий нанимателей.
В Мариинский парк в Киеве в ноябре–декабре 2013-го титушек собирали колоннами. Как и в настоящей армии, этих "солдат" организованно кормят, транспортируют, и – раздают им приказы.


Версии о том, откуда взялись полчища титушек в Украине, варьируются с небольшими дополнениями. В основном, все сходятся на том, что титушки – нанятые члены спортивных клубов, часто полулегальных, и (или) представители околокриминальных группировок. Есть предположения, что среди титушек действуют ультрас и группировки футбольных фанатов, причем именно они самые агрессивные; по слухам, именно эти люди могли провоцировать штурм на Банковой 1 декабря. Представители оппозиции  заявляли, что в провокациях против участников Евромайдана задействованы представители силовых структур, которые выдают себя за гражданских. По тому, как развивались события на Майдане, можно судить, что с милицией титушки, действительно, связаны – по крайней мере, она никак не препятствует их деятельности.

Титушки на службе бизнеса
Титушки появились задолго до событий 2013 года и Евромайдана. Годами их собирали и использовали в личных нуждах для решения вопросов, связанных с бизнесом. Например, в качестве отрядов поддержки и устрашения во время рейдерских атак. Источник из крупной компании, владеющей недвижимостью, рассказал Gordonua.com, что ни один рейдерский захват не обходился без участия проплаченных титушек:
"Всегда для поддержки присутствовала группа спортивно сложенных мужчин – более зрелого возраста и опытнее, чем сегодняшние титушки. Они разгоняли толпу недовольных, разбирали ограждения, осуществляли любую силовую поддержку".
К концу 2013 года эти разрозненные группы были превращены в организованную армию, и ситуация стала напоминать попытку рейдерского захвата целой страны.


Как распознать титушку
Как правило – это спортсмены, которые занимаются единоборствами. Они подтянуты и находятся в хорошей физической форме. Готовы нанести телесные повреждения митингующим. Выступают как провокаторы, чтобы спровоцировать людей против милиции. Во время этих потасовок милиция задерживает митингующих, а не виновников конфликта. Чтобы противодействовать титушке "при исполнении", во время провокаций советуют снимать все на видео, фотографировать и обращаться в милицию. Титушки боятся публичности. Обычно они в капюшонах, прячут свои лица, поэтому их нужно максимально фиксировать. После первого инцидента с участием титушек во время штурма на Банковой 1 декабря, среди участников Евромайдана стали распространять листовки с инструкциями, как их распознать и что делать, если они активизировались.


Форменная одежда титушек – спортивные костюмы и кроссовки. Любимый бренд – Adidas. Характерный внешний вид – спортивные молодые люди в капюшонах, которые во время "операций" прикрывают лица платками или шарфами. Титушек классом пониже (у кого не хватило на костюм Adidas) обычно ассоциируют с социальным классом "гопников" – бедной городской молодежью, часто близкой к криминальному миру. "Плох тот гопник, который не мечтает стать титушкой", – шутят в Украине. Одеты они проще и без брендов. Вадим Титушко возмущался, когда его называли гопником, и не зря: черный адидасовский костюм, ставший символом титушек, у него дорогой и красивый, в отличие от дешевой одежды гопников, которых призвали на борьбу с Евромайданом. Фото: УНИАН


Слово "титушки" прогремело по всему миру. Европейская пресса использует его широко, тем более что titushka звучит для иностранцев вполне знакомо, благодаря созвучности со знаменитым русским babushka.


Распродажа совести
Сегодня к армии титушек присоединились широкие массы – нанятые студенты,проплаченные митингующие. Они не бьют лица оппонентам, не хулиганят (разве что напьются), а озлобленно держат флаги, отрабатывая свои 200–300 грн за участие в митингах, поддерживающих Партию регионов.
Показательная акция власти, во время которой 14 и 15 декабря, используя админресурс, устроив бесплатный проезд, в Киев свезли десятки тысяч проплаченных митингующих, вскрыла одну из самых больших проблем, имеющихся в Украине. В современной европейской стране, фактически доведенной до дефолта, на фоне обнищавшего и частично деградирующего населения функционирует крупный рабовладельческий рынок, где рабы с готовностью сами продают себя за копейки местным хозяевам жизни.

Сервис, как быть Свободным:


Полицейские бандиты или Незнайка на Луне.

Николай Носов "Незнайка на Луне", 1965г.  Глава 31:

" - А кто такие эти полицейские? — спросила Селедочка.
   - Бандиты! — с раздражением сказал Колосок. — Честное слово, бандиты!
По-настоящему, обязанность полицейских — защищать население от грабителей, в действительности же они защищают лишь богачей. А богачи-то и есть самые
настоящие грабители. Только грабят они нас, прикрываясь законами, которые сами придумывают. А какая, скажите, разница, по закону меня ограбят или не по закону?
Да мне все равно!
    - Тут у вас как-то чудно! — сказал Винтик. — Зачем же вы слушаетесь полицейских и еще этих… как вы их называете, богачей?
    - Попробуй тут не послушайся, когда в их руках все: и земля, и фабрики, и деньги, и вдобавок оружие! — Колосок пригорюнился. — Теперь вот явлюсь домой, — сказал он, — а полицейские схватят меня и посадят в кутузку. И семена отберут.
Это ясно! Богачи не допустят, чтоб кто-нибудь сажал гигантские растения. Не суждено, видно, нам избавиться от нищеты!"


Пророческая сказка, надо будет найти и перечитать. А может и в первый раз прочитать, так как возможно в своё время и не читал.
Оказывается "В траве сидел кузнечик" песенка из этого мультфильма.


Незнайка на Луне" - отражение современной действительности в странах СНГ.
Где правит только жажда денег, наживы и развлечений, которая превращает людей в покорных баранов.
А ведь нас предупреждали еще в детстве...
Вот видеофрагменты сказки 1964 года звучат как никогда актуально...



Сходи сюда, будь не как все:




Помаранчевый ху .. , голубые яйца, будет ли примирение?

А вообще, наверно это будущее театра - такой формат.
Присутствует ненормативная лексика, лицам до 18 лет не смотреть.



А драматург, точно подметила - если две части одного органа имеют разные цвета, они всё равно должны найти консенсус!

Идём сюда, тут в отличии от обычных - по честному:

Кого считать журналистом? Что такое СМИ? Юридическая консультация - 2014.

Питання, яке виникає в практичній діяльності журналістів в Україні є підтвердження статусу журналіста.
Хто ж такий журналіст і чи є журналістами працівники інтернет-ЗМІ?



Ця проблема актуальна для представників інтернет-видань будь-якого рівня.
Найчастіше їм закидають про те, що вони не є “зареєстрованим ЗМІ”, “не маєте свідоцтва про реєстрацію, як ЗМІ” і т.і.
Після таких заяв, зазвичай, слідують не допуск журналіста на засідання конкурсної комісії, де розкриваються пропозиції всіх учасників торгів, як сталось в Сімферополі, або, як в останньому випадку — на пленарне засідання Херсонської міської ради.
Також, вирішення питання “журналіст”, не “журналіст” важливе для застосування статті 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
В декількох профільних законах, які регулюють діяльність “традиційних ЗМІ” - Про пресу, Про інформаційні агентства — містяться визначення, хто є журналістом. Проте, більш загальним, таким, що підлягає застосуванню до всіх видів ЗМІ, є дефініція із Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.
В статті 1 названого Закону зазначено, що “журналіст” - це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобів масової інформації, виконує редакційно-посадові службові обов`язки в засобі масової інформації (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в Державному класифікаторі професій України.
Декілька речей, на які слід звернути увагу.
Перше, що людина може працювати, як в штаті так і на позаштатних засадах (на підставі цивільно-правових договорів).
Друге, бажано аби назви посад збігались з тими, які містяться в держкласифікаторі.
Третє — у визначенні немає привязки наявності статусу до наявності редакційного посвідчення.
Головне — це виконувати роботу із збору, обробки і створення інформації для засобів масової інформації.
Зазначений підхід, що статус журналіста залежить не від формальних ознак або наявності певних документів, а від роду діяльності людини, повністю узгоджується із баченням Ради Європи того, хто вважається журналістом.
Так, в Рекомендації Комітету Міністрів РЄ № (2000) 7 “Про право журналістів не розкривати свої джерела інформації” міститься наступне визначення - “Журналіст” – будь-яка фізична або юридична особа, яка регулярно або професійно задіяна в зборі та публічному поширенні інформації через будь-які засоби масової інформації. При цьому “Інформація” – будь-яка констатація факту, думки або ідеї у формі тексту, звуку та/або зображення.
Отже, “журналіст” - це той, хто регулярно працює з інформацією для ЗМІ. Виникає питання, хто і що на сьогодні вважається ЗМІ. І, в цьому питанні, як раз найбільше змін в законодавстві сталося по відношенню до веб-сайтів.
Якщо “традиційні” ЗМІ — преса, телебачення і радіомовлення, інформаційні агентства такими і лишилися відповідно до своїх профільних законів. То, після змін інформаційного законодавства в травні 2011 року до ЗМІ відносяться і інтернет-сайти.
Головні в цьому контексті зміни відбулися в Законі України “Про інформацію”, який з 2011 року діє в абсолютно новій редакції. В попередній редакції було прописано правило, що види ЗМІ — це відповідно до профільних законів. Немає відповідного закону — немає ЗМІ. Але вже другий рік діє інша схема.
У частинах 1, 2 статті 22 Закону України “Про інформацію” зазначено:
“1. Масова інформація — інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.
2. Засоби масової інформації — засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації”.
Йдемо далі. Що таке аудіовізуальна інформація можна прочитати у статті 1 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”:
“аудіовізуальна інформація — будь-які сигнали, що сприймаються зоровими і слуховими рецепторами людини та ідентифікуються як повідомлення про події, факти, явища, процеси, відомості про осіб, а також коментарі (думки) про них, що передаються за допомогою зображень та звуків”.
Про юридичне визначення мережі Інтернет читаємо у статті 1 Закону України “Про телекомунікації”.
“Інтернет — всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами”.
І, насамкінець, що таке веб-сайт, можна на сьогодні прочитати тільки в одному нормативно-правовому акті — у Наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 року №327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади», згідно з яким: «веб-сайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет».
Таким чином, будь-який веб-сайт на сьогодні можна вважати ЗМІ. Адже веб-сайт існує в мережі Інтернет, яка за визначенням — сфера загального доступу, і веб-сайт очевидно засіб поширення аудіовізуальної інформації.
О. Бурмагін
 Попробуй сервис и поделись с Друзьями - не оставляй их в одиночестве:


Мнение:
Є дві головні форми (методи) роботи журналіста.
Так звана "американська", коли журналіст неупереджено подає інфу, показуючи різні точки зору. Та "європейська", коли присутнє його суб`єктивне бачення і журналіст коментує події. Мені більше імпонує перше.
На жаль, це практично відсутнє в Україні. Причому різних журналістів на квадратний метр у нас багато, але справжніх профі серед них дуже мало. Думаю, головні вади більшості наших журналістів - вважати себе істиною в останній інстанції та робота на замовлення, продажність. Хоча, з іншого боку, іїхня спільна робота чи не найбільше сприяє розвитку громадянського суспільства в Україні.

Как обратится в Еропейский суд. Бланки и пошаговая инструкция.

Загальна інфoрмація

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним oрганом, який за умoв, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Кoнвенція), мoже розглядати заяви, пoдані осoбами, які скаржаться на пoрушення свoїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якoгo більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини.
Ці права гарантуються як самою Конвенцією, так і прoтокoлами дo неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згoда на обoв’язковість яких надана державами – стoрoнами Конвенції.

 Підстави звернення дo Європейського суду з прав людини

1. Ви мoжете звернутися дo Суду, якщо вважаєте, що Ви осoбисто є жертвою порушення oднією з держав – стoрін Конвенції Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Кoнвенцією та протоколами дo неї.

2. Суд мoже розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами дo неї прав – одного абo кількох.
Європейський суд є наднаціональною міжнароднoю судовою установою, яка розглядає скарги oсіб щодо пoрушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.
Відповідно до статті 19 Конвенції, Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами дo неї. Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду пoширюється на всі питання, які стoсуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів дo неї та які передаються на йoго розгляд відповідно дo статей 33, 34 і 47 Конвенції.
Відповіднo, Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати абo змінювати рішення національних судів. Суд такoж не може безпосередньo втручатися в діяльність органу влади, дія абo бездіяльність якoго спричинила пoрушення.

3. Суд мoже розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду : http://www.echr.coe.int/NR/rdonlyres/741F36BA-623E-4682-9884-84AA52491182/NoticeUKR.pdf ).

4. Ви можете звернутися дo Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) oднієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб абo недержавних інституцій.

5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після тoго, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не рoзглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

6. Надзвичайно важливо, щoб перед зверненням до Суду Ви використали усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що Вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, прo порушення яких Ви маєте намір поскаржитись дo Суду. Крім тогo, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

8. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, тo після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися дo спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засoби юридичного захисту абo звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, дo парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, щo необхідно використати перед зверненням дo Суду.

9. Ви можете пoдати заяву дo Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом абo органом влади, дo компетенції яких належить визначення питання, щo є предметом Вашого звернення дo Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, абo ж — у разі якщo Ви вважає, щo ефективний засіб юридичного захисту щодo такого порушення на національному рівні відсутній — з моменту стверджуваного порушення.

10. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, абo заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Як подавати заяву дo Суду

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви мoжете звертатися дo Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію.
На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою.
Проте, якщo Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодo скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

12. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщo Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою абo факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усногo викладення обставин справи.
Листи і документи, які надсилаються дo Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Зміст заяви

Згіднo з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:
а) навести стислий виклад фактів, щoдо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;
б) зазначити права, гарантовані Конвенцією абo протоколами дo неї, які, на Вашу думку, були порушені;
в) назвати національні засoби юридичного захисту, якими Ви скористалися;
г) навести перелік рішень судів (абo інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключнo копії, а не оригінали).
Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щoб заява була підписана Вами як заявником, абo Вашим представником.
Якщo Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте прo це зазначити в заяві дo Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Гoлова Палати Суду може надати дoзвіл на анонімність.

Адреса суду
Усю кореспонденцію стoсовнo скарги необхіднo надсилати за адресoю:
The Registrar 
European Court of Human Rights 
Council of Europe 
F–67075 STRASBOURG CEDEX 
FRANCE – ФРАНЦІЯ.

 Листування з Судом

1. Після oтримання від Вас першогo листа абo формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, щo за Вашим іменем булo відкрито справу, нoмер якoї потрібнo зазначати в усіх наступних листах дo Суду. Надалі дo Вас можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи рoз’ясненнями, пов’язаними із заявoю.
Секретаріат Суду не надає інформації щoдo законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовнo застосування абo тлумачення національного права.

2. Ви маєте своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю мoже розцінюватися як те, щo Ви не зацікавлені у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.

3. Якщо Ви вважаєте, щo Ваша заява стосується одногo з прав, гарантованих Конвенцією абo протоколами дo неї, і щo всі умови прийнятності, викладені вище, задоволені, Ви повинні ретельнo і розбірливо заповнити формуляр заяви і пoвернути його дo Суду в найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з дати направлення першого листа дo Секретаріату Суду. Якщo формуляр та всі необхідні дoкументи не будуть надіслані дo Секретаріату Суду дo спливу вказаного строку, це буде розціненo як те, щo Ви не бажаєте підтримувати заяву в Суді і, відповідно, Вашу справу буде знищено.

 Конфіденційність інформації, надісланої дo Суду

Згіднo з правилом 33 Регламенту Суду, всі документи, щo надійшли дo Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щoдo дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у пункті 2 цьогo правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше — з власної ініціативи абo за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої oсоби.

Таким чинoм, за загальним правилом, доступ дo всієї інформації, яка міститься в документах, наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до інформації прo осіб, прo яких йдеться в документах, є відкритим. Крім тогo, у разі якщo Суд викладе таку інформацію у рішенні щодo прийнятності абo щодо суті справи, абo ж у рішенні прo вилучення справи з реєстру справ Суду, її мoже бути розміщено в інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.

Наявність представника чи адвоката

На початковій стадії подання заяви Ви не зобов’язані мати представника, а якщо Ви його маєте, він не oбов’язково повинен бути адвокатом. Oднак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, Вам потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в oдній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мoв Суду (англійською або французькою).
Якщo Ви бажаєте звернутися до Суду через адвоката абo іншого представника, Вам необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала йогo діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) абo групи осіб повинен підтвердити свoї юридичні повноваження представляти заявника.

Плата за звернення дo Суду

Суд не може надати Вам допомогу з оплати послуг адвоката для підготoвки заяви дo Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду прo направлення заяви Урядові для надання зауважень, Ви, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, мoжете претендувати на отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає за необхідне для належногo розгляду справи.

Процедура розгляду справи безкоштoвна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, щo не потребує Вашої особистої присутності у Суді. Вас oбов’язковo буде поінформовано прo будь-яке рішення, винесене Судом у Вашій справі.

Офіційний формуляр заяви до Європеського суду з прав людини завантажити


Просмотр рекламных блоков на сайте - ваша благодарность за информацию ))

Ещё один комментарий специалиста:


Европейский суд по правам человека является органом, созданным с целью контроля и защиты прав человека и финансируемым Советом Европы. 

Именно поэтому сразу необходимо отметить, что процедура подачи и рассмотрения жалобы в Европейском суде является совершенно бесплатной и не облагается никакой пошлиной. 
Это достаточно важное уточнение, поскольку часто от практикующих адвокатов можно услышать "определение" суммы судебных сборов и пошлин за подачу жалобы, которые исчисляются в тысячах евро.

Подача жалобы в Европейский суд практически ничем не отличается от подачи искового заявления в обычный судебный орган Украины, отличия лишь в сроках – жалоба может быть подана на протяжении шести месяцев с момента рассмотрения дела в кассации, процедуре подачи - отправляется почтой (простой, а не электронной) и в форме подготовки самой жалобы, точный образец и советы по оформлению которой можно найти на сайте Европейского суда.

Жалоба может быть составлена и подана на любом официальном языке Совета Европы, а также государств, которые ратифицировали жалобу, именно поэтому языком жалобы может быть русский или украинский.

Если смотреть на иерархию судебной системы то Европейский суд остается последней и самой высокой инстанцией, куда можно обратиться только после того, как были получены «отказы» во всех национальных судах. 

Другими словами «искать справедливости» в Европейском суде можно только после действительного рассмотрения дела в кассации, которая при этом должна вынести решение, а не вернуть его по причине пропуска срока обращения или по другим процессуальным причинам.
Ответчиком в делах, которые рассматриваются Европейским судом, может быть только государство и в нашей ситуации государство Украина. 

В любом практическом случае, который может быть передан на рассмотрение в Европейский суд по правам человека, государство будет отвечать за действие государственных органов, а именно судебной системы, которая должна была гарантировать право подателя жалобы на справедливый и непредвзятый суд. 
Это очень важное замечание, поскольку Европейский суд не рассматривает жалобы в отношении банков, других предприятий, а также частных лиц и указание в жалобе любого другого ответчика кроме государства является стопроцентной причиной для последующего отказа в ее рассмотрении.

После подачи жалобы лицо, которое ее подало, вовсе не обязано куда-то ехать на рассмотрение и все остальные необходимые процессуальные действия ведутся путем простой переписки.
Необходимо также отметить, что Европейский суд не имеет полномочий изменять решения национальных судов, а просто выносит свое решение, изучив материалы дела. 

После вынесения Европейским решения события могут развиваться следующим образом:

1)     В случае если решение касается каких-либо действий, то факт его вынесения Европейским судом является достаточным поводом согласно п.2 ст.355 Гражданского процессуального кодекса для пересмотра дела Верховным судом Украины. Другими словами дело будет пересмотрено повторно самой высшей судебной инстанцией в Украине, которая будет принимать к вниманию решение Европейского суда;

2)     В случае же если решение касается взыскания морального или любого другого ущерба, то в этой части оно выполняется без какого-либо пересмотра, исполнительной службой Украины, путем простого списания указанной суммы с соответствующего счета Государственного казначейства. При этом если выплата не будет произведена на протяжении трех месяцев с момента приобретения им статуса окончательного, то на ее сумму будет насчитываться пеня, размер которой привязывается к кредитной ставке Европейского центрального банка.

После получения уведомления о вынесении Европейским судом решения Министерство юстиции Украины готовит соответствующую публикацию в газете «Урядовий кур’єр», где размещается краткое изложение такого решения. Кроме этого процедура уведомления со стороны Министерства юстиции происходит и в отношении подателя жалоба, а также других государственных органов, которые могут иметь отношения к делу.

К вышеуказанному стоит добавить, что процедура подачи жалобы в Европейском суде не настолько сложна для заявителя, как часто можно услышать, но отличается достаточно длительными сроками рассмотрения и иногда длится от года и больше, а также большим количеством отказов в принятии жалобы по формальным причинам. Но в любом случае обращение в Европейский суд является правом и возможностью добиться справедливости поэтому не стоит ею пренебрегать.


Карма